З чого все починалося
Компанію HIMERA заснували 2022 року, коли один зі співзасновників пішов добровольцем у територіальну оборону Київщини та на власному досвіді відчув, наскільки критично бракує надійного тактичного зв'язку на фронті.
Саме тоді команда усвідомила: потрібен продукт, стійкий до радіоелектронної боротьби, малопомітний для противника, зручний у польових умовах і придатний для серійного виробництва. Так ідея за кілька місяців перетворилася спочатку на команду, а потім і на перший готовий виріб.
Першою розробкою стала радіостанція HIMERA G1, яку у 2022 році передали бойовим підрозділам Сил оборони України. Відтоді компанія почала отримувати пряму реакцію від військових і вдосконалювала пристрій за кількома напрямами — від захисту каналу зв'язку та протидії перехопленню до зручності використання просто в бою.
У 2024 році на базі накопиченого бойового досвіду з'явилася оновлена модель HIMERA G1 PRO, і того ж року компанія здійснила перші постачання на ринок США. 2025 року лінійку поповнив автономний ретранслятор HIMERA B1, що суттєво розширює зону покриття тактичної мережі, а у 2026 році компанія представила мережевий ретранслятор HIMERA R1, який передає трафік із радіоканалу в IP-мережу та з'єднує віддалені пристрої HIMERA через інтернет.
За словами Рудомінського, одним з найважливіших особистих моментів стало цьогорічне святкування Дня захисників і захисниць України, коли військові, з якими працює команда, у відповідь на вітання назвали співробітників HIMERA також захисниками України.
Це важливий момент для всієї команди. Він підтверджує, що те, що ми робимо, має значення і наближає нас до тих, хто безпосередньо захищає Україну.
Міша Рудомінський, співзасновник і CEO HIMERA
Мережа, яка сама шукає обхідний шлях
Принцип роботи системи CEO HIMERA порівнює з лінією електропередачі, де кожна радіостанція чи ретранслятор діє як окрема опора. Голос і дані переходять від одного пристрою до іншого через проміжні вузли, доки не дійдуть до адресата, а якщо прямого зв'язку між двома користувачами немає, мережа автоматично знаходить обхідний маршрут через доступні станції чи ретранслятори. Для самого бійця все лишається простим: він говорить у радіостанцію, а подальшу доставку бере на себе мережа.
Система складається з чотирьох ключових елементів:
- HIMERA G1 PRO — тактична радіостанція для голосу, текстових повідомлень, координат і тактичних позначок, основний пристрій користувача в мережі
- HIMERA B1 — автономний ретранслятор, що посилює сигнал і розширює зону покриття mesh/MANET-мережі
- HIMERA R1 — мережевий ретранслятор, який передає трафік із радіоканалу в IP-мережу і з'єднує віддалені мережі пристроїв через інтернет
- HIMERA E1 — мережевий подовжувач, що передає IP-трафік захищеним радіоканалом там, де немає інтернету
Разом ці компоненти дають змогу будувати мережі зв'язку різного масштабу — від прямого контакту двох користувачів до об'єднання віддалених підрозділів. Основним завданням системи залишається захищений голосовий зв'язок між військовослужбовцями, доповнений передачею даних, обміном повідомленнями, відстеженням особового складу та координацією між підрозділами.
На відміну від цивільних портативних радіостанцій, тактична система HIMERA проєктується з урахуванням активної радіоелектронної розвідки й протидії з боку противника: цивільні пристрої простіше виявити та заглушити, і часто вони випускаються лише обмеженими партіями.
За словами Рудомінського, під час розробки команда не женеться за максимізацією якогось одного параметра, а шукає баланс між дальністю, компактністю, автономністю, пропускною здатністю та простотою використання. Більшість налаштувань винесено в мобільний застосунок, а mesh/MANET-архітектура дозволяє розширювати мережу без громіздкої централізованої інфраструктури.
Система здатна працювати повністю автономно, без зовнішньої інфраструктури. Завдяки децентралізованій архітектурі вихід з ладу окремого пристрою не зупиняє всю мережу — інші вузли продовжують передавати дані, і зв'язок зберігається навіть за зміни конфігурації мережі.
Оскільки підрозділи часто використовують кілька різних систем одночасно, HIMERA поступово розширює сумісність із обладнанням інших виробників. Зокрема, у релізі HIMERA 3.0 з'явилася інтеграція з радіостанціями Motorola через інтерком-кабель, що дозволяє використовувати HIMERA паралельно з наявним обладнанням без повної його заміни.
Сховатися під рівнем шуму
Стійкість до радіоелектронної боротьби в HIMERA визначають як здатність зберігати канал зв'язку в умовах активного електронного протидіяння противника. Під час проєктування враховують три основні загрози — придушення сигналу, виявлення джерела передавання та перехоплення інформації.
Кожна з цих загроз вимагає окремого рішення: придушенню сигналу та його виявленню протидіє псевдовипадкове перестроювання робочої частоти (ППРЧ), яке водночас ускладнює виявлення передавача, а малопомітне випромінювання знижує загальну помітність пристрою в ефірі. Для захисту самого вмісту повідомлень застосовується шифрування, тому навіть перехоплений пакет даних не дає противнику доступу до його змісту.
HIMERA використовує ППРЧ зі смугою до 20 МГц і робить до 200 стрибків між частотами щосекунди, що підвищує стійкість до перешкод і ускладнює придушення та виявлення сигналу. Завдяки невеликій потужності випромінювання пристрої складно виокремити в ефірі й ще складніше геолокувати.
Власні алгоритми обробки сигналу дозволяють системі коректно приймати дані навіть тоді, коли рівень корисного сигналу наближається до рівня електромагнітного шуму або опускається нижче нього. При цьому всі пакети шифруються, а послідовність стрибків частоти генерується з використанням пароля мережі.
Залізо задає межі, решту вирішує код
HIMERA побудована на принципах Software-Defined Radio (SDR), тож значну частину функціональності визначає програмне забезпечення, а не апаратна складова. Це дозволяє покращувати алгоритми обробки сигналу, маршрутизацію, протоколи передачі даних, голосові сервіси та стійкість зв'язку, а також додавати нові функції через звичайні оновлення, без заміни самої радіостанції.
При виборі компонентів команда насамперед зважає на потрібний функціонал та енергоспоживання, обираючи постачальників, здатних гарантувати потрібний ресурс виробу та стабільність постачання. Надійність і довгострокова доступність компонентів — базова вимога, і якщо для цього потрібен дорожчий елемент, компанія готова на нього погодитися: стабільність системи важливіша за собівартість.
Перевірка обладнання відбувається на кількох рівнях: спершу в лабораторії тестують відповідність заявленим характеристикам і стійкість до температури, вологи й пилу, потім — на полігонах, в умовах, наближених до бойових. Оскільки навіть полігон не відтворює повністю реальні бойові умови з рельєфом, забудовою та дією РЕБ, команда додатково виїжджає на різні локації й перевіряє зв'язок на граничних для системи відстанях. Останній етап — передання обладнання на тестування самим військовим у реальних умовах.
Зв'язок не змінюють за один день
Запити військових змінюються дуже швидко, тож розвиток продукту в HIMERA відбувається практично безперервно. Сили оборони активно діляться зворотним зв'язком і охоче тестують нові рішення в реальних умовах, а команда системно аналізує отримані дані й на їх основі визначає пріоритети подальшої розробки.
Нові рішення зазвичай спочатку проходять перевірку в окремих підрозділах, які беруть участь у бета-тестуванні в бойових умовах, і лише після успішної апробації поступово масштабуються на ширше коло користувачів. Шлях від отримання фідбеку до впровадження оновлення в середньому займає від кількох тижнів до кількох місяців.
Найскладніше виявити проблеми, які неможливо передбачити в лабораторії чи на полігоні, — наприклад, щодо якості звуку, зручності налаштування чи роботи системи в конкретних бойових умовах. Для цього команда використовує два паралельні підходи: збір і аналіз постійного онлайн-фідбеку з чатів, дзвінків, аудіо- та відеоповідомлень і фото, а також виїзди на полігони та бойові позиції для безпосередньої роботи з військовими. Саме завдяки такому зворотному зв'язку в компанії покращили якість звуку в радіостанціях і додали можливість віддаленого блокування пристроїв.
За словами Рудомінського, головний виклик масштабування — не саме виробництво, а впровадження системи в підрозділах, адже зв'язок є базовою інфраструктурою, і заміна однієї системи на іншу під час бойових дій — складний і чутливий процес, який не можна виконати за один день. Тому перехід відбувається поступово, разом із самими користувачами, з постійним тестуванням і врахуванням їхнього досвіду.
Зовсім не «ще одна рація» на ринку
У HIMERA наголошують, що не намагалися створити просто ще одну тактичну радіостанцію: систему від початку розробляли під потреби сучасного поля бою, тож важливі не лише міцність і стійкість до складних умов експлуатації, а й ефективна робота за активної радіоелектронної боротьби. Серед інших переваг — тривала автономна робота, просте налаштування через мобільний застосунок і повний функціонал без необхідності докуповувати ліцензії, а також те, що продукт повністю український, створений на основі реального бойового досвіду.
Вихід на міжнародні ринки ускладнюють різні вимоги кожної країни до засобів зв'язку, процедур закупівель, сертифікації та правил роботи з оборонними технологіями. Тож міжнародне масштабування для компанії — це не лише постачання продукту, а й побудова локальних партнерств та адаптація до вимог конкретного ринку.
Попри спільну потребу у надійному захищеному зв'язку в українських та іноземних замовників, кожен новий ринок вимагає адаптації продукту та виробничих процесів. HIMERA свідомо застосовує широкодоступні комерційні компоненти там, де це можливо, щоб зменшити залежність від дефіцитних деталей і затримок у постачанні та швидше підлаштовуватися під конкретні потреби. Водночас компанія зберігає технічні й виробничі процеси, які дозволяють виготовляти тисячні партії радіостанцій у стислі терміни.
Війна швидкості впровадження
На думку СEO компанії, у найближчі три–п'ять років тактичний зв'язок стане ще автоматизованішим, а присутність людей безпосередньо на полі бою й далі скорочуватиметься — дедалі більше завдань виконуватимуть безпілотні та роботизовані системи, а людина зосередиться на управлінні, координації та ухваленні рішень.
Ключовим трендом стане не розвиток окремих платформ, а їхня інтеграція в єдині системи: mesh-мережі, системи зв'язку, сенсори, безпілотні й роботизовані платформи мають функціонувати як частини одного інформаційного контуру з обміном даними. Для тактичного зв'язку це означає поступовий перехід від окремих засобів зв'язку до мереж, що об'єднують людей, сенсори, дрони та роботизовані платформи, при цьому кожна технологічна перевага рано чи пізно отримає відповідь противника.
Майбутня війна буде не лише війною роботів і автономних систем, а й війною швидкості впровадження нових технологій та здатності інтегрувати їх у єдину ефективну систему.
Міша Рудомінський, співзасновник і CEO HIMERA
У компанії очікують, що технології, розроблені для оборони України, з часом знадобляться й суміжним сферам: стратегічній інфраструктурі, національним паркам, поліції, пожежно-рятувальним службам та організаціям, які реагують на надзвичайні ситуації. Через те, що організовані злочинні угруповання отримують доступ до інструментів, раніше притаманних переважно військовій сфері, у різних країнах зростає попит на рішення, здатні забезпечувати захищений зв'язок у складних умовах.
Одні з найскладніших інженерних задач у світі
Рудомінський виділяє два головні уроки, якими HIMERA могла б поділитися з іншими компаніями українського defense-tech. Перший — зі зростанням бізнесу важливо не втрачати зв'язку з користувачами і завжди пам'ятати, для кого і навіщо розробляється продукт, сприймаючи розширення застосування технології на полі бою не лише як ознаку успіху компанії, а й як шанс краще розуміти потреби військових.
Другий урок стосується кадрів: українському defense-tech потрібні сильні фахівці, адже технології та інженерні завдання стають дедалі складнішими, а сектор пропонує можливість працювати над одними з найскладніших технологічних викликів у світі. Водночас, за словами CEO, галузі бракує людей, готових братися за такі задачі, тож компаніям варто постійно вдосконалювати рекрутинг, розвивати HR-функцію та створювати умови для професійного зростання співробітників.
Щодо наступного великого технологічного завдання HIMERA в компанії поки не готові розкривати деталі, обіцяючи розповісти про них згодом.
Для нас важливо постійно рухатися вперед, розвивати технології та розширювати власні інженерні можливості, щоб і надалі робити свій внесок в обороноздатність України.
Міша Рудомінський, співзасновник і CEO HIMERA
