Національний банк України публічно заявив, що не готовий підтримати законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів у тому вигляді, в якому його винесли на розгляд.
Регулятор наголосив, що в принципі підтримує ідею врегулювання крипторинку, спираючись на європейську модель MiCA, а також міжнародні стандарти й рекомендації МВФ. Проте, за позицією НБУ, розвиток цієї сфери не має створювати загроз для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та економічної безпеки держави.
Банк зазначив, що остаточний варіант документа, який комітет рекомендував до другого читання, йому передали лише пізно ввечері — буквально напередодні засідання. На думку НБУ, у цій версії не врахували низку принципових домовленостей, досягнутих раніше в процесі спільної роботи. Заступник голови Нацбанку Олексій Шабан виклав зауваження під час засідання комітету, але формат зустрічі не дав можливості провести змістовне фахове обговорення.
НБУ сформулював три основні претензії до законопроєкту.
Перше зауваження стосується безконтрольного допуску токенів іноземного походження. Нацбанк вважає, що документ фактично відкриває шлях на ринок закордонним активам з функціями електронних грошей, причому частина з них навіть не підлягає нагляду у своїх юрисдикціях. Щоб убезпечити платіжну систему, монетарний суверенітет і фінансову стабільність країни, регулятор наполягає на власному праві оцінювати подібні ризики та обмежувати обіг сумнівних токенів.
Друге зауваження — це ризик нерівних умов і регуляторних лазівок. Якщо для іноземних активів передбачити спрощений вхід на ринок, це може перетворитися на легальний спосіб обходити норми, що діють для українських токенів, а частина ринку в результаті випаде з-під державного контролю.
Третя проблема — потенціал для монополізації та корупційних ризиків. НБУ занепокоєний тим, що НКЦПФР отримала занадто широкі повноваження при вирішенні питання про авторизацію торговельних майданчиків. Спочатку Нацбанк узагалі не підтримував ідею обмежувати кількість компаній-операторів за умови, що ті відповідають встановленим вимогам. Згодом регулятор пішов на поступки й погодився з пропозицією Комісії відібрати на першому етапі через конкурс лише трьох операторів. Та в підсумковому тексті конкретну цифру прибрали, а рішення на наступні п'ять років повністю віддали на розсуд Комісії — що, на думку НБУ, відкриває простір для зловживань.
Підсумовуючи, Нацбанк заявив, що не може погодити документ у чинній редакції, і закликав народних депутатів доопрацювати його з огляду на висловлені зауваження.
Що каже НКЦПФР
На противагу позиції НБУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтримала законопроєкт №10225-д, а також рішення профільного комітету рекомендувати його ухвалення у другому читанні та в цілому.
За словами Комісії, документ став підсумком тривалої спільної роботи, у якій брали участь НБУ, парламентські комітети, Міністерство цифрової трансформації та інші державні структури. За основу взяли європейську модель MiCA, яка передбачає правила для учасників ринку, вимоги до постачальників послуг і механізми захисту інвесторів.
НКЦПФР звернула увагу, що ринок віртуальних активів в Україні вже працює, навіть попри відсутність профільного законодавства. Тож, на переконання регулятора, головне завдання — вивести цей сегмент із тіні та запровадити прозорі й зрозумілі правила разом із державним наглядом.
Комісія також наголосила, що наявність спірних моментів не повинна блокувати формування правової бази для галузі. На її думку, ухвалення документа сприятиме розвитку легального ринку, зростанню довіри його учасників і наближенню України до європейського фінансового простору.
НКЦПФР закликала Верховну Раду не зупиняти рух законопроєкту і ухвалити його якомога швидше.
Нагадаємо, що в першому читанні Верховна Рада прийняла цей законопроєкт ще у вересні 2025 року.



