Литовська компанія PDKINEMATICS розробляє системи точного наведення для безпілотників, які допомагають дронам влучати у ціль навіть на більших висотах і в умовах, коли супутниковий сигнал заглушено. Технологію вже використовують в Україні, і саме бойовий досвід українських військових формує те, як компанія вдосконалює свій продукт.

На чолі компанії стоїть Раполас Маркявічюс — колишній керівник фонду прямих інвестицій, який після повномасштабного вторгнення Росії вирішив застосувати свій досвід у зовсім іншій сфері. Видання Tech.eu поспілкувалося з ним про витоки проєкту, еволюцію дронової війни, уроки з українського фронту та труднощі розвитку оборонних технологій у Європі.

Від фінансів до точного наведення

До заснування PDKINEMATICS Маркявічюс працював у компанії 1 Asset Management. Після повномасштабного вторгнення він пройшов підготовку офіцера запасу у Литовській військовій академії, а згодом заснував оборонно-технологічну компанію разом із партнерами, що мають інженерний досвід у космічній галузі.

Ситуація стала дуже особистою, щойно Росія вторглася в Україну. Думаю, для мене це теж був заклик до дії.

Раполас Маркявічюс, засновник і CEO PDKINEMATICS

Проєкт, що стартував наприкінці 2022 року, швидко перетворився на повноцінну компанію, рушієм якої стало спільне відчуття нагальної потреби діяти та бажання зробити внесок у безпеку Європи.

Ми вирішили, що можемо зробити свій внесок у зміну геополітичної ситуації в Європі.

Раполас Маркявічюс

Це були саме політичні мотиви, які привели нас у цю галузь.

Раполас Маркявічюс

Нині команда PDKINEMATICS налічує близько 20 людей. Маркявічюс визнає, що пошук вузькопрофільних фахівців дається непросто. Водночас, оскільки компанія адаптує вже відомі технології під сучасне обладнання, вона може залучати інженерів із досвідом роботи в новіших технологічних галузях.

Думаю, це виклик для всього Балтійського регіону. Неможливо масштабувати європейський технологічний бізнес, не розширюючи географію пошуку кадрів.

Раполас Маркявічюс

Точні удари для безпілотників

На думку Маркявічюса, обмеження сучасних систем точного наведення мають коріння ще у військовій доктрині, яка формувалася після Другої світової війни.

Великі країни активно інвестували у технології точного наведення, бо вони робили військові операції ефективнішими та зменшували супутні втрати, що особливо важливо в доктрині НАТО.

Раполас Маркявічюс

Однак ці технології створювалися насамперед для великих військових платформ — літаків та гелікоптерів.

Те, що ми бачимо на полі бою в Україні, — ці платформи не можуть ефективно діяти поблизу лінії зіткнення. Це створює фундаментальну проблему для традиційної доктрини НАТО, яка значною мірою спирається на авіаційну підтримку.

Раполас Маркявічюс

Певною мірою цю прогалину закрили FPV-дрони, які дали дешевшу можливість завдавати точкових ударів. Проте, за словами Маркявічюса, їхня ефективність обмежена майстерністю оператора та складнощами з масштабуванням застосування. Україна досягла високого рівня володіння FPV-дронами, тоді як європейські та натовські армії поки не змогли повторити такий масштаб.

Водночас українські військові дедалі частіше застосовують більші БПЛА з некерованими боєприпасами, фактично доповнюючи традиційну артилерію.

Проте такі системи, аби влучати точно, зазвичай мусять діяти на малих висотах, що підвищує їхню вразливість до наземних засобів ураження. За наявними даними, в самій лише Україні щомісяця скидають приблизно 300 000 боєприпасів із дронів, і майже всі вони некеровані.

PDKINEMATICS прагне розв'язати цю проблему за допомогою Gannet — флагманської системи точного наведення для безпілотників. За словами компанії, ця легка, компактна й енергоощадна система (low-SWaP-C) дозволяє скидати керовані боєприпаси з висоти до 700 метрів — у шість разів вище, ніж це можливо з некерованими боєприпасами, без втрати точності.

Gannet уже застосовують в Україні та кількох інших європейських країнах. Система додає можливість точного удару наявним флотам БПЛА, тож оператори не повинні купувати цілком нові платформи.

Система також стійка до глушіння, сумісна з різними платформами і здатна працювати у складних погодних умовах. За даними PDKINEMATICS, інтеграція Gannet у різні типи БПЛА — від початкової домовленості до першого польоту — займає менш як чотири тижні.

По суті, ми беремо вже відомі технології й адаптуємо їх під сучасне обладнання, роблячи їх меншими, легшими, енергоефективнішими, дешевшими і придатними для масштабного виробництва.

Раполас Маркявічюс

Можливість літати на більших висотах без втрати точності дає суттєві операційні переваги.

Наші системи дозволяють БПЛА діяти на значно більших висотах, зберігаючи точність, і тим самим зменшують їхню вразливість до наземних засобів протиповітряного ураження. Це означає, що дрон має більше шансів безпечно повернутися додому, що особливо важливо у тому типі конвенційної війни, яку ми бачимо в Україні.

Раполас Маркявічюс

Хоча Маркявічюс не розкриває детальної технічної інформації, він наголосив, що здатність системи працювати в умовах відсутності GPS-сигналу, особливо під інтенсивною радіоелектронною боротьбою, є ключовою у її конструкції.

Це одна з основних можливостей нашої технології.

Раполас Маркявічюс

PDKINEMATICS входить до групи оборонних компаній, що розвивають технології точного наведення. Українська компанія M-FLY розробляє лазерні системи наведення, стійкі до радіоелектронної боротьби, тоді як Deftak створює боєприпаси з наведенням за комп'ютерним зором, здатні діяти без GPS. Швейцарсько-американська Auterion також розвиває технологію автономного термінального наведення для менших дронів. Разом ці компанії відображають ширший тренд — зробити можливості точного наведення доступними не лише для великих і дорогих військових платформ, для яких вони колись створювалися.

Від польових випробувань до комерційних контрактів

Перехід від бойових випробувань до комерційних контрактів лишається одним із найбільших викликів для оборонно-технологічних компаній, що працюють в Україні, особливо з огляду на жорсткі технічні та сертифікаційні вимоги. Втім, українська екосистема оборонних технологій суттєво змужніла з початку повномасштабного вторгнення: регулятори адаптуються, а стандарти закупівель дедалі більше наближаються до європейських.

Дикий Захід українського оборонного теху поступово зникає.

Раполас Маркявічюс

Зараз все набагато більш стандартизоване і підзвітне.

Раполас Маркявічюс

Маркявічюс сприймає це зростання зрілості позитивно, хоча визнає, що воно підвищує планку для стартапів, які прагнуть перейти від успішних пілотів до комерційного розгортання.

Зворотний зв'язок із фронту прискорює розробку

Для багатьох молодих оборонно-технологічних компаній головним викликом залишається доступ до кінцевих військових користувачів. Маркявічюс завдячує тісним відносинам Литви з Україною за те, що вони допомогли PDKINEMATICS встановити прямі контакти з персоналом, який використовує їхню технологію.

Литва і як держава, і як суспільство зробила дуже багато для підтримки України, і українці це визнають.

Раполас Маркявічюс

Це сформувало міцні зв'язки між балтійською оборонною індустрією та українськими кінцевими користувачами.

Думаю, це одна з найбільших переваг нашої регіональної екосистеми оборонних технологій. У нас дуже хороші контакти з людьми, які власне застосовують ці технології, що дозволяє нам підтримувати швидкі цикли розробки й зворотного зв'язку.

Раполас Маркявічюс

Ці зв'язки дають PDKINEMATICS змогу вбудовувати пряму інформацію з поля бою у процес розробки продукту — часто протягом тижнів, а не місяців.

У нас дуже короткий цикл ітерацій, який включає кінцевого користувача. Іншого способу створити ефективний продукт, не залучаючи клієнтів чи майбутніх клієнтів на дуже ранньому етапі, не існує.

Раполас Маркявічюс

За словами Маркявічюса, така швидкість важлива не лише з комерційної точки зору, а й тому, що умови на полі бою постійно змінюються. Технології доводиться безперервно адаптувати до змін на місцевості, тому тісна співпраця з наявними та потенційними військовими клієнтами є важливою складовою процесу розробки компанії.

Готуючись до автономної війни

Крім точного наведення, Маркявічюс вважає, що оборонна галузь наближається до фундаментальнішого зсуву — у бік автономних військових операцій. За його словами, багато технологій у ширшій екосистемі оборонного теху вже технічно здатні працювати автономно.

Українські компанії вже застосовують на полі бою різні ступені автономності. Наприклад, київська компанія The Fourth Law розробляє системи термінального наведення на базі ШІ, які дозволяють дронам автономно відстежувати й наближатися до цілей, а також працює над складнішими можливостями, включно з автономним вибором цілей і повністю автономною роботою. Втім, йдеться не про те, щоб машина самостійно обирала й атакувала ціль без участі людини в контурі прийняття рішень.

Європейські країни та держави НАТО обережно підходять до масштабного розгортання таких можливостей через питання регулювання та підзвітності. Україна також експериментує з автономними технологіями, хоча питання відповідальності лишаються центральними у тому, як саме їх застосовують. Маркявічюс наполягає:

Я б сказав, що автономна війна вже не є передусім технічним викликом. Це питання того, як і чи варто застосовувати такі можливості. Це ставить нас у складне становище. Європейські країни та союзники по НАТО мають готуватися до можливості захисту від високоавтономних військових операцій.

Раполас Маркявічюс

Для європейських оборонно-технологічних компаній це породжує питання не лише про те, на що здатні їхні системи, а й про те, як саме військові та політики вирішать їх використовувати.

Спочатку Україна, потім Європа і далі

Найближчим пріоритетом PDKINEMATICS залишається підтримка України з паралельним розширенням застосування своєї технології по всій Європі.

У довгостроковій перспективі Маркявічюс бачить можливості й поза межами континенту, хоча наголошує, що плани розширення компанії залишаються навмисно поступовими.

У нас є амбіції виходити за межі Європи, хоча наразі наші плани не надто конкретні. Мені подобається уявляти нашу експансію як цибулину, шари якої ми поступово розкриваємо назовні. Це не лише комерційне чи управлінське рішення. Це також відображає саму мету компанії. Ми заснували PDKINEMATICS, щоб створювати технології, які справді мають значення і здатні суттєво покращити здатність нашого регіону захищати себе. У нас є глобальні амбіції, але наш найближчий фокус залишається на Україні та Європі.

Раполас Маркявічюс