Директорка DIGITALEUROPE: ЄС має перестати тільки регулювати і почати інвестувати в технології

В Європі вистачає перспективних технологічних компаній, проте перетворити їх на глобальних гравців досі вдається рідко. Генеральна директорка DIGITALEUROPE Сесілія Бонефельд-Даль переконана: річ не лише в браку грошей. Континенту потрібні швидший доступ до капіталу, менше регуляторної плутанини, амбітніші державні закупівлі та готовність ризикувати, підтримуючи власні скейлапи.

DIGITALEUROPE об'єднує 137 корпоративних членів і 45 національних торговельних асоціацій із 30 європейських країн. Через ці асоціації організація опосередковано представляє понад 56 000 компаній, здебільшого малий і середній бізнес, у сферах штучного інтелекту й критичних технологій, оборони, охорони здоров'я, енергетики, фінансів, мобільності та державного сектору. Серед корпоративних членів — Microsoft, Google, Apple, Amazon, NVIDIA, OpenAI, Intel, Airbus, Siemens, SAP, Ericsson, Nokia, Helsing, IQM Quantum Computers, BMW і Bayer.

Мережа організації охоплює також Швейцарію, Туреччину та Велику Британію, а зараз DIGITALEUROPE вибудовує стосунки з країнами, які потенційно можуть стати членами ЄС. Є в неї й офіс у США — почасти тому, каже Бонефельд-Даль, що «ми зрозуміли: ніхто насправді не представляє європейську технологічну екосистему у Вашингтоні».

Наші члени за останні кілька років інвестували в США 1,7 трильйона євро, тож нас там мають чути.

Сесілія Бонефельд-Даль

Бонефельд-Даль має понад 25 років досвіду в технологіях, підприємництві та формуванні політики, зокрема обіймала керівні посади в IBM та Oracle, а також заснувала хмарного провайдера GlobeIT. Її робота зосереджена на цифровій конкурентоспроможності Європи, політиці щодо ШІ та хмарних технологій, кібербезпеці, фінансуванні скейлапів, цифрових навичках, оборонних технологіях і міжнародній технологічній співпраці. Вона була радницею генерального секретаря НАТО з питань новітніх і підривних технологій, а також обіймала керівні посади в данській ІКТ-асоціації, Данській торговельній палаті та Королівській данській експортній раді. До Брюсселя вона прийшла з технологічного світу близько дев'яти років тому і зізнається:

Я була дуже здивована, що ніхто не говорить про технології з ентузіазмом. Усе зводилося радше до ризиків і регулювання.

Сесілія Бонефельд-Даль

Пошук майбутніх європейських єдинорогів

Премія Future Unicorn Awards від DIGITALEUROPE, заснована у 2018 році, відзначає європейські скейлапи, які мають потенціал стати наступними великими технологічними компаніями континенту. Замість грошової винагороди переможці отримують публічність і доступ до капіталу.

Починаючи з 2020 року серед лауреатів були: данська компанія медичного ШІ Corti (2020), угорська компанія точкової онкології Oncompass Medicine (2021), британська компанія з відстеження ланцюгів постачання Circulor (2022), іспанська компанія із захисту брендів Red Points (2023), іспанська компанія квантового програмного забезпечення Multiverse Computing (2024), естонська компанія ШІ-переговорів Pactum (2025) та французька компанія фотонних квантових обчислень Quandela (2026).

У 2025 році запровадили премію Dual-Use Technology Award, першим лауреатом якої стала німецька дронова компанія Quantum Systems. У 2026 році нагороду отримала іспанська компанія супутникового зв'язку Sateliot, яка розробляє низькоорбітальне супутникове угруповання 5G IoT.

У вересні DIGITALEUROPE запустила Transatlantic Dual-Use Unicorn Award — премію для пошуку та масштабування компаній, що працюють у сфері безпекових і подвійного призначення технологій з Європи, США та України. Ініціативу організовано спільно з Міністерством оборони України, Ukraine House та Cerberus, її мета — поєднати компанії з капіталом, клієнтами та партнерами з розгортання на цивільних і оборонних ринках. Українська платформа оборонних інновацій Brave1 номінує до п'яти українських компаній.

DIGITALEUROPE зібрала спільноту випускників із близько 250 європейських скейлапів у рамках трьох різних премій. За словами Бонефельд-Даль, близько 50 із них отримують фінансування вже впродовж першого року — через EIB, EIF, EIC чи приватні інвестиції. Крім того, премії покликані налагодити прямий зв'язок між засновниками та політиками. Торік президент EIB, єврокомісар та CEO EIF зустрічалися з представниками спільноти скейлапів.

Вони справді вислухали і зрозуміли проблеми. Після цього вони дійшли позиції, що потрібно скоротити цикли отримання коштів і прибрати бюрократію.

Сесілія Бонефельд-Даль

DIGITALEUROPE також організовує невеликі круглі столи керівників компаній, щоб консультувати Європейську комісію та країни-члени.

Наша місія — також показувати компанії, які залишаються й масштабуються в Європі, і використовувати їх як вістря, щоб політики дослухалися.

Сесілія Бонефельд-Даль

Інвестиційний розрив Європи у 800 мільярдів євро

Одним із головних пріоритетів DIGITALEUROPE Бонефельд-Даль називає те, щоб більша частина наступного бюджету ЄС спрямовувалася на технології, скейлапи та стійкість.

Замість того, щоб 90 відсотків бюджету йшли на всілякі інші речі — непогані самі собою — нам потрібно перенаправити частину цих коштів у створення європейської вартості, наступне покоління компаній і стійкість. Це один із наших головних лобістських пріоритетів.

Сесілія Бонефельд-Даль

DIGITALEUROPE також працює з EIB та EIF над тим, щоб зробити їхні процеси гнучкішими.

Ми наполягаємо, що від подання заявки до отримання коштів має минати максимум три місяці. Наразі маємо домовленість про шість місяців, тож сподіваємося, це зміниться. Ми хочемо скоротити термін до трьох.

Сесілія Бонефельд-Даль

Фонд EU Scaleup Fund Бонефельд-Даль називає скромним за обсягом, але важливою перемогою. Це новий фонд для компаній на стадії росту з цільовим обсягом 5 мільярдів євро, включно з внеском Європейської комісії в розмірі 1 мільярда євро. Він має усунути хронічний брак великого фінансування на стадії росту для стратегічних технологічних компаній і допомогти їм масштабуватися без пошуку капіталу поза Європою.

Такого раніше по-справжньому не робили. Є регулятори, а є EIB і фонди. За лаштунками відбувається багато розмов, яких люди не бачать. Ми прагнемо отримати ще три-чотири фонди для скейлапів. Необов'язково по 5 мільярдів євро, можливо, по 25 чи навіть 50 мільярдів.

Сесілія Бонефельд-Даль

Водночас вона визнає, що Європі ще далеко до мети.

Якщо подивитися на венчурні фонди в Європі, це приблизно 130 мільярдів євро. У США — близько 930 мільярдів. Тож маємо розрив у 800 мільярдів, які ми не залучаємо, і треба запитати себе чому.

Сесілія Бонефельд-Даль

Ще одна частина рівняння — пенсійні фонди. США традиційно значно охочіше використовують інституційний капітал для підтримки стартапів і скейлапів, тоді як європейські стартапи регулярно отримують фінансування від закордонних пенсійних фондів за відсутності рівнозначних обсягів внутрішнього капіталу.

Пенсійні фонди вкрай орієнтовані на витрати. Вони шукають найдешевший шлях входу у фонди, тому часто опиняються у дуже великих, здебільшого американських фондах. Ми могли б це змінити. Могли б запропонувати їм інші стимули і зробити це привабливішим. Могли б знизити витрати. Є багато кроків, які можна зробити ще до того, як знову братися за регулювання й обмеження.

Сесілія Бонефельд-Даль

Європейська комісія запропонувала майже 2-трильйонну багаторічну фінансову рамку (MFF) на 2028–2034 роки, яка включає новий Фонд конкурентоспроможності Європи, покликаний спрямувати більше інвестицій у стратегічні технології та зміцнити промисловий і технологічний потенціал ЄС.

У нас попереду новий бюджет, і один із найбільших наших пріоритетів — перенаправити частину фінансування зі старих інвестицій у нові та домогтися, щоб Фонд конкурентоспроможності справді використовував конкурентні механізми фінансування, подібні до фонду для скейлапів.

Сесілія Бонефельд-Даль

Регулюванням масштабу не досягти

На думку Бонефельд-Даль, подолання інвестиційного розриву — не лише питання грошей. Як застережливий приклад вона наводить Акт про штучний інтелект. У травні європейські законотворці досягли політичної угоди щодо змін до AI Act, зокрема щодо того, як ці правила узгоджуються з іншим законодавством ЄС.

Для сектору медичних технологій ця угода, однак, не зняла давніх занепокоєнь щодо того, як регулюватимуться медичні пристрої на базі ШІ поряд із чинними Регламентом про медичні вироби (MDR) та Регламентом про медичні вироби для діагностики in vitro (IVDR).

У відповідь MedTech Europe, COCIR та DIGITALEUROPE закликали до узгодженішого підходу щодо медичних технологій зі штучним інтелектом. Вони стверджують, що компанії не повинні лавірувати між двома регуляторними режимами, які часто охоплюють ті самі ризики та вимоги.

Натомість вони хочуть, щоб законодавці краще узгодили AI Act із наявними правилами для медичних виробів, зменшивши дублювання та забезпечивши чіткіший шлях на ринок, зберігаючи при цьому вимоги щодо безпеки пацієнтів і якості продукції.

У нас уже є дуже суворі правила в цій сфері. Це перетворюється на нескінченну історію спроб уникнути ризиків, які вже й так враховані.

Сесілія Бонефельд-Даль

На запитання, чи достатньо швидко відбуваються зміни, вона відповідає:

Ні. Але це також питання організації наших фінансових ринків і гармонізації таких речей, як трудове законодавство та оподаткування капіталу. Саме це робить привабливим для компанії масштабуватися по всій Європі, а не засновуватися в одній країні, а потім переїжджати в США.

Сесілія Бонефельд-Даль

Саме на подолання фрагментації спрямована пропонована ЄС ініціатива EU Inc, також відома як «28-й режим», яку DIGITALEUROPE підтримує в її початково задуманому вигляді.

Європа має стати клієнтом, а не лише регулятором

Капітал — лише частина проблеми скейлапів. Європі також потрібно спростити продаж технологій державному сектору.

Бонефельд-Даль зазначає, що Велика Британія встановила цілі щодо закупівель у скейлапів і готова приймати певні ризики, пов'язані з купівлею продукції в молодих компаній.

Чи можемо ми якось стимулювати державні закупівлі в Європі у цих скейлапів? Це було б чудово.

Сесілія Бонефельд-Даль

Наразі, за її словами, готовність до такого ризику залишається вкрай низькою.

Але я думаю, ми можемо вчитися в таких країн, як США, де в певних сферах встановлюють вимогу, щоб певний відсоток виконувався локально — незалежно від того, європейська це, американська чи японська компанія. Це могло б стати інструментом.

Сесілія Бонефельд-Даль

Інший варіант — знизити ризики для державних закупівельників.

Ми також могли б знизити бар'єри ризику для державного сектору і сказати: купуйте більше у скейлапів. Пробуйте більше інновацій.

Сесілія Бонефельд-Даль

Оборонна сфера, за її словами, дає можливу модель для цього.

В оборонній сфері, наприклад, нам потрібні тестові центри, де ви купуєте один чи два зразки продукції, тестуєте їх, перевіряєте, чи вони працюють, і якщо справді довіряєте, що компанія здатна виконати постачання, тоді купуєте. Німеччина і Швеція роблять це дуже добре.

Сесілія Бонефельд-Даль

Хоча тема європейського суверенітету викликає жвавий інтерес у стартап-екосистемі — чимало стартапів і скейлапів прагнуть будувати локальні рішення для локальних ринків, використовуючи місцеві технології та матеріали, щоб знизити залежність від американських і китайських технологій, — Бонефельд-Даль підкреслює, що DIGITALEUROPE залишається відданою відкритим ринкам.

Ми не вважаємо, що відповідь — просто «купуй європейське», бо технології розвиваються надто швидко. У деяких сферах, як-от енергетичні технології та зв'язок, Європа лідирує у світі. У хмарних технологіях — ні.

Сесілія Бонефельд-Даль

У різні моменти різні гравці з різних місць лідируватимуть у різних напрямах. Доки вони є союзниками, вважає вона, з ними варто працювати. «Нам потрібно стимулювати більшу готовність до ризику, а не завжди обирати найбезпечніший варіант», — додає вона.

Чого оборонні технології можуть навчитися в НАТО

Бонефельд-Даль два роки брала участь у роботі над ініціативами NATO DIANA, а згодом — NATO Innovation Fund. Вона вказує на мережу тестових центрів у країнах-членах НАТО як на модель поєднання молодих технологічних компаній із реальними оборонними замовниками.

У рамках DIANA та Innovation Fund існує близько 200 тестових центрів у країнах НАТО. Вони можуть брати ці неймовірні скейлапи і казати: «Ми вкладемо трохи грошей, але ви також зможете протестувати свою продукцію у Фінляндії, Данії, Німеччині та США». Раптом з'являються ці інкубатори, де компанії вже працюють з оборонним сектором. Оборонні замовники бачать продукти, компанії чують, що саме потрібно цим клієнтам, і тоді вони готові продавати. Нам потрібно набагато більше такого мислення: створювати спільні тестові центри, де ми можемо працювати разом і тестувати продукцію в різних умовах.

Сесілія Бонефельд-Даль

Наступний крок, на думку Бонефельд-Даль, — зробити цей підхід менш роздробленим.

Замість того, щоб Данія робила це по-данськи, Німеччина — по-своєму, а Фінляндія — по-своєму, ми могли б мислити більше як альянс. Як створити п'ять-шість великих тестових центрів, де ми будемо інкубувати оборонні технології? Тоді ми купуємо два, три чи чотири продукти і тестуємо їх разом.

Сесілія Бонефельд-Даль

Наступні битви для технологічного сектору Європи

Спрощення регулювання залишається одним із головних пріоритетів DIGITALEUROPE. Бонефельд-Даль стверджує, що накопичення AI Act, правил щодо даних і нових регламентів з кібербезпеки не зменшило навантаження на європейські компанії. Доступ до даних — ще одне поле битви.

Ми фактично просимо європейські компанії ділитися даними з конкурентами. Я вважаю це приватною власністю і готова це відстоювати. У кризовій ситуації — гаразд. Якщо щось пішло не так і компаніям потрібно допомогти — це інша річ. Але якщо ми хочемо, щоб європейські компанії були конкурентоспроможними, треба дуже обережно підходити до вимог віддавати дані.

Сесілія Бонефельд-Даль

Далі йде Digital Fairness Act — пропонований закон ЄС, покликаний посилити захист споживачів в інтернеті, зокрема там, де чинні правила ЄС мають прогалини або дублюються.

DIGITALEUROPE скептично ставиться до потреби в ще одному законі, стверджуючи, що проблема не в браку правил захисту споживачів, а в правозастосуванні та регуляторній узгодженості. Організація наголошує, що такі практики, як темні патерни, пастки з підписками, елементи, що викликають залежність, персоналізована реклама, маркетинг через інфлюенсерів і оманливі онлайн-практики, уже охоплені законодавством, зокрема DSA, GDPR, Директивою про недобросовісні комерційні практики та Директивою про права споживачів.

Нещодавно DIGITALEUROPE разом з іншими галузевими асоціаціями закликала Комісію «призупинити і переглянути» DFA, попередивши, що новий закон може додати ще один шар правил, підвищити витрати на відповідність вимогам і суперечити ширшому курсу ЄС на спрощення регулювання та підвищення конкурентоспроможності.

Це буде вкрай чутлива тема. Гаряча картоплина, і дуже об'ємна. У нас уже є члени з різними поглядами на це, тож усередині ми готуємося дуже ретельно. В принципі, ми за відкриті ринки і за конкуренцію, і наша позиція буде в цьому ж річищі.

Сесілія Бонефельд-Даль

Зробити Європу місцем, де скейлапи хочуть залишатися

Попри всі ці застереження, Бонефельд-Даль не вважає Європу принципово непривабливою для інвесторів. Її бачення таке: за десять років європейські засновники обиратимуть залишатися на континенті, бо умови для масштабування самі стануть очевидним аргументом.

Я залишаюся в Європі, бо тут настільки привабливо. Є чудова система. Мені легко вести бізнес. Легко залучити ризиковий капітал. Закупівлі прості. Ми в основному зберігаємо наші ліберальні, відкриті ринки, але ми настільки привабливі, що оминути нас просто неможливо.

Сесілія Бонефельд-Даль