ПДВ для ФОП: з якого року, поріг 85 тис. євро і кого це торкнеться

Станом на жовтень 2026 року ФОП на єдиному податку першої–третьої груп не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ, і жоден ухвалений закон не встановлює дату, з якої це зміниться. У Мінфіні заявляють, що поріг для обов’язкової реєстрації становитиме 85 тис. євро річного обороту в гривневому еквіваленті, тобто близько 4,3 млн грн за нинішнім курсом. Офіційної дати старту немає: протягом 2026 року звучали і 1 січня 2027-го, і перенесення щонайменше на рік.

Нижче — що діє зараз, що пропонують і що насправді містять законопроєкти № 16037 та № 16037-1, які в новинах часто подають як «ПДВ для ФОП».

Що діє зараз

Обов’язкову реєстрацію платником ПДВ регулює пункт 181.1 Податкового кодексу (редакція від 17 вересня 2026 року). Якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн без ПДВ, особа має зареєструватися платником. Заяву подають не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, у якому поріг уперше перевищено (пункт 183.2).

Із цього правила кодекс прямо виключає платників єдиного податку першої–третьої груп. Тому поріг 1 млн грн сьогодні стосується всіх, крім «єдинників» 1–3 груп: насамперед ФОП на загальній системі та компаній, які не перебувають на спрощенці.

Як ПДВ працює для «єдинників»:

• Перша і друга групи ПДВ із внутрішніх операцій не сплачують: від нього звільняє стаття 297 ПКУ.
• Третя група зі ставкою 5% — ПДВ уже включено до єдиного податку, окремо його не нараховують.
• Третя група зі ставкою 3% — підприємець зареєстрований платником ПДВ і сплачує його за загальними правилами (пункт 293.3). Е-резидентам і ФОП, які виробляють чи продають ювелірні вироби з дорогоцінних металів і каміння, доступна лише ставка 5%.

Добровільно стати платником ПДВ можна і без досягнення порогу (пункт 182.1). Але серед «єдинників» це сумісно лише з третьою групою на ставці 3%: якщо такий ФОП переходить у першу чи другу групу або на ставку 5%, реєстрацію платника ПДВ анулюють (підпункт 298.1.5). Базова ставка ПДВ зараз 20%. Уряд пропонує з 2027 року підняти її на один відсотковий пункт і заклав це в проєкт бюджету на 2027 рік, але змін до кодексу поки не ухвалено («Дебет-Кредит»).

Що пропонують: поріг 85 тис. євро

Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на форумі «Think Small First» заявила, що поріг для ФОП не залишиться на рівні 1 млн грн, а становитиме 85 тис. євро в еквіваленті. За її словами, це найвища межа, про яку вдалося домовитися з донорами. Сам поріг можуть встановити безпосередньо в євро, щоб гривнева сума змінювалася разом із курсом (Finance.ua, 22 вересня 2026 року).

Цифра взята з права ЄС. Директива 2006/112/ЄС дозволяє країнам звільняти малий бізнес від ПДВ, якщо його річний оборот не перевищує 85 тис. євро або нижчої межі, яку встановила сама країна (Your Europe). Тобто 85 тис. євро — максимальна межа звільнення, яку допускає право ЄС.

За офіційним курсом НБУ на 5 жовтня 2026 року (50,5333 грн за євро) 85 тис. євро — це приблизно 4,3 млн грн. Цифра «4 млн грн», яка досі трапляється в заголовках, походить із попередніх версій ідеї.

З якого року: офіційної дати немає

Ось як змінювалася позиція влади:

• Грудень 2025 року — оприлюднено перший текст законопроєкту з порогом 1 млн грн річного доходу.
• 10 березня 2026 року — Рада в першому читанні відхилила законопроєкт № 14025 про оподаткування доходів із цифрових платформ. За словами нардепа Ярослава Железняка, до другого читання уряд планував додати до нього правками й ПДВ для ФОП (Forbes).
• 19 березня 2026 року — Мінфін оприлюднив другу версію з порогом 4 млн грн і стартом з 1 січня 2027 року (DOU). До Верховної Ради її не вносили.
• 19 квітня 2026 року — тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що МВФ поставився з розумінням до чутливості теми, а уряд опрацьовуватиме інші заходи для доходів бюджету на 2027 рік (Telegram-канал Юлії Свириденко).
• 28 квітня 2026 року — ЗМІ з посиланням на джерело в уряді писали, що вимогу не скасували, а відклали на рік («Дебет-Кредит»). Звідси прогнози про 2028 рік, але офіційного документа з такою датою немає.
• 28 травня 2026 року — Рада ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння з ЄС щодо макрофінансової допомоги (закон № 4892-IX). Для третього траншу Україна має подати до Ради законопроєкт про реформу пільгових податкових режимів, який дасть щонайменше 70 млрд грн додаткових надходжень на рік: протидія штучному дробленню бізнесу, обмеження повторного переходу на спрощенку, диференційовані ставки для третьої групи за видами діяльності та кроки до узгодження з директивою про ПДВ. Дати запровадження ПДВ для ФОП меморандум не називає.
• Вересень 2026 року — Мінфін назвав поріг 85 тис. євро.

Станом на 5 жовтня 2026 року законопроєкт про обов’язкову реєстрацію ФОП-«єдинників» платниками ПДВ до Верховної Ради не внесено. Тож дату старту визначить закон, проєкту якого в парламенті поки немає. Будь-які 2027 чи 2028 роки — це прогнози або неофіційні домовленості.

Законопроєкти № 16037 і № 16037-1: що в них насправді

Ці документи переважно стосуються ФОП, які вже є платниками ПДВ. «Єдинників» вони реєструватися не зобов’язують, порогу 85 тис. євро чи 4 млн грн у них немає.

Урядовий законопроєкт № 16037 зареєстровано 4 вересня 2026 року; пояснювальна записка пов’язує його із зобов’язаннями перед ЄС і МВФ. Він передбачає:

• квартальний звітний період з ПДВ для ФОП-платників ПДВ замість місячного, тобто 4 декларації на рік замість 12;
• попереднє заповнення декларації та окремих полів податкових накладних в Електронному кабінеті, у тому числі за даними РРО і ПРРО; для цього в чеку мають бути, зокрема, код товару чи послуги, ціна без ПДВ, ставка й сума податку, податковий номер покупця;
• право складати зведену податкову накладну до останнього дня місяця на продажі покупцям, які не є платниками ПДВ, і на отримані від них передоплати;
• підвищення порогу для позапланової перевірки декларацій із бюджетним відшкодуванням або від’ємним значенням ПДВ зі 100 тис. до 1 млн грн для всіх платників.

Квартальний період за урядовою версією запрацює з першого числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону. Ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для ФОП — одна з умов третього траншу за меморандумом з ЄС.

Альтернативний законопроєкт № 16037-1 від 18 вересня внесли депутати Ніна Южаніна, Данило Гетманцев та Олександр Ковальчук. Головна відмінність: квартальна звітність для ФОП-платників ПДВ стає правом, а не обов’язком, і має діяти з 1 січня 2027 року. Станом на початок жовтня 2026 року обидва документи опрацьовує профільний комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, жоден не ухвалено навіть у першому читанні.

Кого торкнеться поріг 85 тис. євро

Якщо поріг запровадять у тому вигляді, як його описує Мінфін, вирішальним стане річний оборот, а не група. Для порівняння — граничні доходи груп у 2026 році, розраховані від мінімальної зарплати 8647 грн (закон про Державний бюджет на 2026 рік) і коефіцієнтів пункту 291.4 ПКУ:

• перша група — 167 мінімальних зарплат, тобто 1 444 049 грн. Це нижче за 4,3 млн грн, тож поріг такого розміру першу групу фактично не зачепить;
• друга група — 834 мінімальні зарплати, 7 211 598 грн. Під поріг можуть потрапити ФОП із доходом приблизно від 4,3 до 7,2 млн грн;
• третя група — 1167 мінімальних зарплат, 10 091 049 грн. Ідеться про ФОП, чий оборот перевищує поріг, але вкладається в ліміт групи; ті, хто на ставці 3%, уже платять ПДВ.

Приклад на цифрах. Річний дохід 3 млн грн за курсом НБУ на 5 жовтня 2026 року — це близько 59 тис. євро, тобто нижче запропонованої межі. Дохід 5 млн грн — близько 99 тис. євро, і він межу перевищує. Нинішній поріг 1 млн грн рахують за останні 12 календарних місяців, а не за календарний рік; як рахуватимуть новий, визначить закон.

Відкритими залишаються питання, на які відповість лише текст законопроєкту: які операції враховуватимуть (наприклад, експорт послуг, місце постачання яких за межами України), чи буде автоматична реєстрація й адаптаційний період без штрафів, чи збережуться нинішні групи. Меморандум з ЄС уже передбачає диференційовані ставки для третьої групи, тож зміни можуть виявитися ширшими, ніж лише ПДВ.

Що можна зробити вже зараз

• Рахувати оборот за ковзні 12 місяців, а не лише за календарний рік, і порівнювати його з 85 тис. євро за курсом НБУ.
• Розібратися, як працює податковий кредит: платник ПДВ зменшує свій податок на вхідний ПДВ, як правило, лише за податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (при імпорті — за митною декларацією). Постачальник-неплатник такого кредиту не дає.
• Стежити за офіційною карткою законопроєкту на сайті Ради, коли його зареєструють, а не за переказами в соцмережах. Новини про зміни для підприємців ми збираємо в розділах «Податки» і «Держава».

Часті питання

Чи буде ПДВ для ФОП з 2027 року?

Станом на жовтень 2026 року закону, який зобов’язує ФОП-«єдинників» платити ПДВ з 2027 року, немає, і відповідний законопроєкт до Ради не внесено. У квітні 2026 року уряд заявив, що шукатиме інші джерела доходів бюджету на 2027 рік.

Чи платитимуть ПДВ ФОП 2 групи?

Зараз ні: друга група звільнена від ПДВ статтею 297 ПКУ. Якщо поріг 85 тис. євро поширять на всіх підприємців, під нього потраплять ФОП другої групи з доходом приблизно від 4,3 до 7,2 млн грн на рік.

ФОП 3 групи: 3% з ПДВ чи 5% без ПДВ?

Станом на жовтень 2026 року діють обидві ставки, і вибір за підприємцем, крім е-резидентів та продавців ювелірних виробів. Перейти з 5% на 3% можна з початку наступного кварталу: подати заяву про зміну ставки єдиного податку і зареєструватися платником ПДВ. Строки визначають пункти 293.8 і 298.6 ПКУ, тож заяву безпечніше подати щонайменше за 15 календарних днів до початку кварталу.

Що таке законопроєкт 16037?

Це урядовий законопроєкт від 4 вересня 2026 року про спрощення адміністрування ПДВ: квартальна звітність для ФОП, які вже є платниками ПДВ, передзаповнення декларацій і вищий поріг для позапланових перевірок. Обов’язкової реєстрації для «єдинників» він не запроваджує.

Який поріг реєстрації платником ПДВ зараз?

1 млн грн оподатковуваних операцій без ПДВ за останні 12 календарних місяців. Він стосується насамперед ФОП на загальній системі та компаній поза спрощенкою, але не платників єдиного податку 1–3 груп.