Колонка Ліселль Пратт, співзасновниці Capitalixe.

Минулих вихідних ФБР заявило, що за найбільшим в історії криптозлочином - зламом Binance на $6,3 млрд - стоїть Північна Корея. Про масштаб цього пограбування вже написано чимало, проте значно менше уваги приділили тому, що цього разу спрацювало правильно.

Попри те, що зловмисники справді вкрали $6,3 млрд, утримати при собі їм вдалося далеко не всю суму: $2,85 млрд заблокували ще до того, як гроші встигли розчинитися в криптопросторі.

Причина криється у структурі вкраденого: 94% із цих $2,85 млрд припадало на стейблкоїни.

Попри весь жах ситуації, вона продемонструвала дещо важливе: централізований контроль, який так часто критикують криптопуристи, виявився одним із найдієвіших інструментів у боротьбі зі злочинністю в криптосфері.

На відміну від інших активів, стейблкоїни можна заморозити за рішенням самого емітента - і це дає жертвам реальний шанс зупинити гроші до того, як вони опиняться в чужих руках.

Водночас виникає незручне запитання: якщо приватні компанії мають владу блокувати мільярди доларів, хто визначає межі застосування цієї влади?

Саме зараз Велика Британія має нагоду дати на нього відповідь.

Гонка на позбавлення від стейблкоїнів

Щоб оцінити, наскільки важливим виявилося блокування коштів, достатньо поглянути на дії хакерів у перші ж години після атаки.

Зловмисники чудово розуміли, що вікно можливостей для виведення стейблкоїнів обмежене лічені миті, тож діяли без зволікань.

Менш ніж за годину після початку злому вони вже встигли продати вкрадені USDT (стейблкоїн Tether) на суму $325 млн в обмін на Ether. Логіка була простою: позбутися активу, який можна заморозити, на користь того, який заморозити не можна.

На щастя, емітенти стейблкоїнів відреагували блискавично. Tether наклав перше масштабне блокування вже через 37 хвилин після того, як украдені кошти потрапили на основний гаманець хакерів, а Circle заблокувала рух USDC лише через три хвилини після цього.

Якби не втручання Tether і Circle, значно більша частка вкрадених коштів могла б назавжди вислизнути з-під контролю.

Правил досі не узгоджено

Варто віддати належне: блокування спрацювало переважно тому, що кілька компаній у реальному часі самостійно ухвалили рішення його застосувати.

Проблема в тому, що досі немає узгодженого стандарту, який би визначав, коли заморожування виправдане і наскільки швидкою має бути реакція. І наслідки відсутності таких відповідей уже дають про себе знати.

Наприклад, проти Circle готують позов у формі колективної справи від інвесторів Drift Protocol, які стверджують, що компанія не заблокувала близько $230 млн украдених USDC після квітневого злому. Їхня позиція полягає в тому, що Circle мала можливість зупинити рух коштів, але не встигла вчасно відреагувати.

Водночас Tether судять у Нью-Йорку двоє бізнесменів, які стверджують, що компанія заблокувала мільйони їхніх активів за кілька місяців до того, як взагалі існував ордер на арешт майна. Варто зазначити, що Tether вже відповіла на цей позов, назвавши звинувачення безпідставними.

Працюючи у сфері платежів і банківських послуг, я регулярно бачу, як традиційні банки блокують кошти та рахунки. З огляду на це можна заперечити: якщо банки роблять це постійно, чому емітенту стейблкоїнів має бути заборонено те саме?

Я не стверджую, що їм це заборонено. Але банк не вирішує заморозити активи просто так, з нічого: за таким рішенням завжди стоїть юридична підстава, а також механізм його оскарження.

Емітенти стейблкоїнів тепер мають порівнянну владу, але при цьому мусять діяти швидше і одночасно в кількох юрисдикціях. Тож настав час дати цій владі чітку структуру.

Британія здатна це виправити

Є, втім, одна застереження щодо регулювання емітентів стейблкоїнів: Tether і Circle, два найбільші гравці, не зареєстровані у Великій Британії, тож британські регулятори не можуть просто наказувати їм, що робити.

Натомість Британія цілком контролює те, які стейблкоїни взагалі дозволено купувати британським клієнтам, і уже робить перші кроки в цьому напрямку.

У червні Управління з фінансового нагляду (FCA) опублікувало свій режим регулювання криптоактивів. Згідно з ним, британські торгові платформи повинні проводити перевірку due diligence і публікувати документ розкриття інформації перед тим, як лістингувати монету - і це стосується також стейблкоїнів, випущених за кордоном. Норма набуде чинності 25 жовтня 2027 року.

Банк Англії до кінця цього року завершує роботу над Кодексом практики для системно значущих емітентів стейблкоїнів. Документ охоплює стейблкоїни, що використовуються настільки широко для платежів, що це має значення для фінансової стабільності Великої Британії.

Жоден із цих двох документів поки не встановлює чітких зобов'язань щодо заморожування вкрадених коштів, які я вважаю необхідними. Але обидва ще перебувають у процесі формування, а отже, у Британії є ідеальна нагода закрити цю прогалину просто зараз, а не намагатися вбудовувати нові вимоги заднім числом.

Дві умови для лістингу у Великій Британії

Ось рішення, яке, на мою думку, спрацювало б. Перш ніж стейблкоїн зможе продаватися на британській платформі, його емітент має погодитися на дві умови.

Перша - постійна доступність для зв'язку і готовність діяти негайно. Саме так минулого тижня вчинили Tether і Circle, але жертвою в тому випадку була найбільша біржа світу. Невелика британська платформа має заслуговувати на таку саму швидкість реакції.

Я працюю з чималою кількістю невеликих криптокомпаній, у яких немає ні репутації Binance, ні прямого контакту з Tether. За нинішньої системи саме вони з найбільшою ймовірністю залишаться чекати найдовше.

Друга умова - чіткий графік подальших дій. Якщо емітент заморожує кошти, він має того ж дня повідомити Національне агентство зі злочинності (National Crime Agency). Якщо суд не видасть ухвалу про продовження блокування гаманця, заморожування має автоматично припинятися.

Жодна з цих вимог не є надто суперечливою. Вони дали б правоохоронцям шанс втрутитися в момент крадіжки коштів, а водночас захистили б людей від безстрокового заморожування активів без юридичних підстав.

Злам Binance показав, що стейблкоїни здатні дати жертвам криптозлочинів шанс зупинити вкрадені гроші до того, як вони зникнуть назавжди. Ця можливість не повинна бути привілеєм, доступним лише найбільшим біржам світу.