Суддя Високого суду Лондона Марк Тернер 12 жовтня 2026 року ухвалив, що претензії постраждалих від масштабної фінансової афери в Китаї стосовно конфіскованих 61 000 BTC слід розглядати відповідно до китайського права.

Мова йде про криптоактиви на суму близько £3,8 млрд (приблизно $5 млрд), які британська поліція вилучила під час розслідування справи громадянки Китаю Цянь Чжимінь. Суд визнав її винною у легалізації коштів, здобутих шахрайським шляхом.

За матеріалами слідства, упродовж 2014–2017 років компанія Tianjin Lantian Gerui Electronic Technology, яку контролювала Цянь, залучала гроші вкладників через низку фінансових пірамід.

Унаслідок цих схем постраждали власники понад 128 000 інвестиційних договорів, а сума залучених коштів сягнула приблизно 40,2 млрд юанів, або £4,1 млрд.

Частину виручки шахраї перетворили на біткоїни — через біржу Huobi (сьогодні відому як HTX), позабіржові операції та майнінг. Пізніше Цянь виїхала з Китаю до Великої Британії.

Інвестори, які зазнали збитків, намагалися домогтися визнання своїх майнових прав на вилучену криптовалюту за британськими нормами. Проте сторона обвинувачення наполягала, що застосовувати слід китайське право, оскільки саме на території КНР відбувалося шахрайство.

Суд став на бік прокуратури. У рішенні вказано, що введення інвесторів в оману, підписання угод, передача грошей і виникнення збитків відбувалися в Китаї, тому саме законодавство цієї країни має встановлювати, чи є у заявників майнові права на біткоїни.

Водночас суддя наголосив: право вимагати компенсацію вкладених коштів не тотожне праву власності на конкретні цифрові активи. Постраждалим доведеться довести юридичне право власності саме на конфісковану криптовалюту, а не просто підтвердити факт понесених втрат.

Ухвала не вирішує остаточну долю біткоїнів. Проте вона здатна ускладнити процес повернення коштів інвесторам і збільшити ймовірність того, що левова частка активів залишиться у розпорядженні британської держави.

У британському провадженні беруть участь близько 16 000 інвесторів з Китаю. При цьому їхні вимоги можуть обмежитися сумою первинних вкладень із відсотками, без урахування того, що вартість біткоїна з того часу зросла в рази.

Юридична компанія Fieldfisher, яка представляє заявників, планує оскаржити рішення суду. Наступні засідання мають з'ясувати, чи належать постраждалим майнові права на вилучені BTC згідно з китайським законодавством.

Як розвивалася справа про криптошахрайство

Схема почалася в Китаї: у 2014–2017 роках Цянь Чжимінь створила інвестиційні пропозиції з обіцянками високого прибутку. Гроші залучали нібито під вкладення в цифрові валюти, страхові продукти, прилади для очищення повітря та послуги догляду за людьми похилого віку.

У липні 2017 року поліція КНР намагалася затримати організаторку схеми, але їй вдалося зникнути. Спершу вона сховалася в М'янмі, а згодом за фальшивими документами потрапила до Великої Британії.

У Лондоні Цянь зблизилася з Цзянь Вень, яка надалі допомагала їй перетворювати криптовалюту на готівку, ювелірні вироби та інше майно.

У жовтні та листопаді 2018 року британські правоохоронці провели обшуки й конфіскували пристрої з доступом до біткоїн-гаманців. У січні 2024 року з'ясувалося, що на цих пристроях зберігалося 61 000 BTC. Станом на 2021 рік, коли активи виявили, їхня вартість оцінювалася у £1,4 млрд (близько $1,78 млрд).

У вересні 2025 року Цянь визнала вину за двома пунктами звинувачення — у володінні злочинно здобутими активами та їх передачі. На той момент вартість вилученої криптовалюти оцінювали вже приблизно в $6,7 млрд.

У листопаді 2025 року Королівський суд Саутуарка призначив їй покарання у вигляді 11 років і 8 місяців позбавлення волі за відмивання грошей через біткоїни. Слідство назвало її керівницею масштабної злочинної схеми, жертвами якої стали тисячі інвесторів з Китаю.

Втім, вирок у кримінальній справі не поставив крапку в питанні розподілу конфіскованих активів — постраждалі й далі домагаються їх повернення вже в межах цивільного процесу.