Банкрутство польської криптобіржі Zondacrypto залишило тисячі користувачів без грошей, а розслідування навколо неї швидко переросло у політичний скандал. Колишній керівник компанії Пшемислав Краль розповів, що кошти біржі могли спрямовуватися на політичні проєкти правого спрямування — середовища партій PiS та Konfederacja, представники яких відомі антиукраїнськими заявами. Тим часом президент Кароль Навроцький уже тричі накладав вето на закон, покликаний посилити регулювання крипторинку.
LIGA.net розбиралася, куди зникли сотні мільйонів євро клієнтських коштів Zondacrypto, кому біржа перераховувала гроші та яким чином ця історія дійшла до найвищих ешелонів польської влади.
Витоки Zondacrypto
Історія компанії розпочалася 2014 року в Катовіце, коли підприємець Сильвестр Сушек, якого преса прозвала «королем криптовалют», заснував біржу BitBay. За кілька років вона перетворилася на одного з провідних гравців польського крипторинку, а на піку своєї популярності повідомляла про понад 1,3 млн зареєстрованих користувачів і понад 720 млн євро клієнтських активів на платформі.
Шлях компанії із самого початку супроводжували проблеми: журналістські розслідування вказували, що серед перших інвесторів та співвласників BitBay були особи, пов'язані з організованою злочинністю. Попри це біржа продовжувала розширюватися.
У 2021 році BitBay перейменували на Zonda, а невдовзі — на Zondacrypto. Рік по тому засновник компанії Сильвестр Сушек безслідно пропав, і його доля досі невідома. Управління бізнесом перебрав його колишній юрист Пшемислав Краль, який здійснив ребрендинг і перевів компанію-оператора до Естонії.
Ще одним ключовим персонажем цієї історії є Роман Ж. — колишній бізнес-партнер Сушека, якого вважають одним із неофіційних співзасновників BitBay. Його ім'я з'являється і в інших кримінальних справах, зокрема пов'язаній із масштабними махінаціями з ПДВ: у лютому 2026 року обвинувальний акт у цій справі, що стосується 44 підозрюваних і збитків на 164 млн злотих, передали до суду. А 5 вересня 2026 року Романа Ж. затримали вже в межах окремого розслідування щодо діяльності Zondacrypto.
Заборгованість, скарги клієнтів і банкрутство
Проблеми компанії стали очевидними навесні 2026 року — не лише для слідчих, а й для тисяч клієнтів, які повідомляли про заблоковані рахунки і неможливість вивести власні кошти. Одночасно аналіз крипторезервів біржі показував різке падіння запасів біткоїнів на її доступних «гарячих гаманцях».
Реальні масштаби ситуації прояснили матеріали кримінальної справи. За інформацією TVP, до червня прокуратура отримала понад 3600 заяв від імовірних потерпілих, майже тисячу з яких уже допитали. LIGA.net встановила, що серед постраждалих немає громадян України, хоча Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що отримувала звернення українців щодо діяльності проєктів ZondaCrypto та BitBay.
Наприкінці серпня естонський суд визнав банкрутом компанію-оператора Zondacrypto — BB Trade Estonia. Тепер керуючому банкрутством потрібно з'ясувати реальний обсяг заборгованості перед клієнтами й іншими кредиторами, а також визначити, які активи залишилися для покриття цих боргів. За попередніми підрахунками, сукупні зобов'язання BB Trade Estonia можуть сягати щонайменше 432 млн євро.
Однак фінансовий крах — лише одна сторона цієї справи. У процесі розслідування діяльності біржі виникла ще одна лінія — політична.
Кошти Zondacrypto та польські праві
У 2025 році Zondacrypto почала активно підтримувати грошима публічні та політичні ініціативи правого табору. Того ж року біржа стала генеральним спонсором Польського олімпійського комітету (PKOl) та національної олімпійської збірної.
Голову комітету Радослава Песевича слідство підозрює в отриманні вигод від біржі: за даними польських медіа, керівник Zondacrypto Пшемислав Краль подарував йому годинник Patek Philippe вартістю близько 40 000 євро та інші подарунки. Слідство вважає, що Песевич натомість міг обіцяти сприяння у стосунках компанії з антимонопольним регулятором UOKiK. Сам Песевич відкидає ці звинувачення, стверджуючи, що придбав годинник за власні гроші.
Крім цього, Zondacrypto виступила головним спонсором польського CPAC — конференції консервативних політиків, яка пройшла поблизу Ряшева у 2025 році. Серед її учасників були тодішній президент Польщі Анджей Дуда, майбутній президент Кароль Навроцький, тоді ще кандидат, а також представники PiS.
Найбільшу увагу слідства привертають перекази, які Zondacrypto здійснювала на користь наближеного середовища колишнього міністра юстиції Збіґнєва Зьобро. За словами Пшемислава Краля, восени 2025 року він перерахував 450 000 злотих фонду, пов'язаному з Зьобро, а загальна домовленість між сторонами передбачала фінансування на 2 млн злотих.
Краль стверджує, що ці кошти не були звичайним політичним внеском — за його словами, вони мали забезпечити допомогу у вирішенні його проблем із прокуратурою. Зокрема, колишній міністр юстиції нібито обіцяв після повернення на посаду «закрити» справи проти Краля.
Зьобро підтвердив журналістам Gazeta Wyborcza, що отримував гроші від Краля, однак назвав їх фінансуванням політичної діяльності свого середовища і заперечив, що йшлося про хабар.
Збіґнєв Зьобро, колишній міністр юстиції Польщі
Вето Навроцького на криптозаконодавство
На тлі скандалу навколо Zondacrypto президент Кароль Навроцький тричі накладав вето на урядовий законопроєкт про регулювання ринку криптоактивів — у грудні 2025 року, а також у лютому та червні 2026 року.
Уряд намагався повторно провести закон через парламент і подолати вето, проте кожного разу не вистачало необхідних трьох п'ятих голосів. Партія «Право і справедливість» (PiS) та правий альянс «Конфедерація» (Konfederacja) відмовлялися підтримувати переголосування.
Уряд наголошував, що закон має посилити контроль над криптовалютними компаніями та краще захистити їхніх клієнтів. Навроцький натомість вважає запропоновані норми надмірними, стверджуючи, що вони збільшують витрати бізнесу і надають Комісії фінансового нагляду Польщі (KNF) занадто широкі повноваження.
Тим часом саме KNF могла запобігти втратам інвесторів раніше: комісія звернула увагу на BitBay ще у 2018 році, внісши компанію до списку публічних попереджень і повідомивши прокуратуру про можливе незаконне надання платіжних послуг. Проте кримінальне провадження неодноразово зупиняли, а зрештою справу, про яку інформувала KNF, остаточно закрили у травні 2023 року.


