Чарльз Хоскінсон, засновник Cardano, публічно розкритикував позицію Віталіка Бутеріна, співзасновника Ethereum, щодо небезпек, які штучний інтелект нібито несе для криптографії на основі решіток. За словами Хоскінсона, твердження про загрозу таким схемам не мають достатнього підтвердження, а поспішна відмова від них без доказів конкретних вразливостей здатна радше завдати шкоди галузі, ніж захистити її.

Приводом для суперечки стала заява Бутеріна про те, що штучний інтелект може прискорити появу нових математичних відкриттів, а отже, цей фактор варто брати до уваги при оцінці криптографічних ризиків. Водночас сам Бутерін застерігав від поспішного перенесення коштів на нові гаманці та звертав увагу не лише на алгоритм ECDSA, а й на інші підходи — зокрема ML-DSA та повністю гомоморфне шифрування (FHE).

Хоскінсон вважає, що Бутерін недооцінює багаторічну роботу криптографів над схемами на основі решіток. Як приклад він навів алгоритми LLL, BKZ та методи просіювання, які фахівці застосовують для перевірки стійкості таких систем і підбору параметрів безпеки.

За його словами, розробники ML-KEM і ML-DSA вже враховали відомі типи атак під час створення цих стандартів. Він додав, що будь-яка нова потенційна атака має пройти звичну наукову процедуру перевірки — дослідники мають оцінити її обчислювальну складність і визначити, чи варто змінювати параметри криптографічних схем.

Хоскінсон також згадав роботи, присвячені квантовим атакам на окремі типи решіток. На його переконання, ці дослідження вплинули на оцінку конкретних схем, проте не є доказом того, що ML-KEM чи ML-DSA вразливі до подібних методів зламу.

Крім того, засновник Cardano розкритикував тезу, за якою криптографія на основі хеш-функцій є безпечнішою лише тому, що в ній немає певних математичних структур. Він нагадав про успішні зломи MD5 та SHA-1 і зауважив, що хеш-функції, застосовані в сучасних доказових системах, теж ґрунтуються на власних криптографічних припущеннях і мають свої ризики.

Чим загрожує гальмування постквантового переходу

Хоскінсон переконаний, що надмірне роздмухування тривоги навколо криптографії на основі решіток може мати цілком практичні негативні наслідки. Зокрема, це здатне уповільнити впровадження ML-KEM — механізму інкапсуляції ключів, який лежить в основі постквантового захисту.

Він пов'язав цю загрозу зі сценарієм «перехопити зараз — розшифрувати пізніше», коли злочинці накопичують зашифрований трафік, сподіваючись розкрити його зміст пізніше, коли з'являться потужніші обчислювальні засоби. На думку Хоскінсона, затримка з переходом на постквантові алгоритми означає, що більше інформації залишиться під захистом застарілої криптографії довше, ніж потрібно.

При цьому Хоскінсон не відкидає користь підписів на основі хеш-функцій там, де вони дійсно доречні. Його претензія стосується не цього інструменту як такого, а самої ідеї відмовлятися від криптографії на решітках без наявності реальної атаки та точних розрахунків її ефективності.

Підсумовуючи, Хоскінсон наголосив, що оцінка криптографічних ризиків повинна базуватися на конкретних алгоритмах атак, прорахунку їхньої обчислювальної вартості та зважених рішеннях щодо параметрів безпеки, а не на гіпотезах про те, що штучний інтелект здатен різко прискорити математичні прориви вже протягом найближчих двох років.

Варто нагадати, що раніше засновник Cardano оцінював імовірність квантової загрози для криптоіндустрії на рівні понад 50%.