Ветo президента, ухвалений, але так і не запущений закон, суперечка між регуляторами та нескінченні правки — саме так виглядає історія спроб узаконити крипторинок в Україні. Навіть після схвалення законопроєкту профільним комітетом у листопаді й сподівань на швидке друге читання документ знову забуксував, цього разу через заперечення Нацбанку.

Видання Incrypted простежило весь шлях криптовалютного законодавства України та з'ясувало, на якому етапі перебуває справа зараз.

Довгий шлях до регулювання крипторинку

Спроби врегулювати обіг криптовалют в Україні почалися ще у 2017 році, але тодішні ініціативи так і не набули статусу закону. Реальна робота над нормативною базою стартувала у 2019-му, коли Мінцифра разом із народними депутатами та представниками галузі почала готувати закон «Про віртуальні активи».

У червні 2020 року до Верховної Ради внесли законопроєкт №3637, яким планували закріпити правовий статус криптовалют, прописати правила для учасників ринку та розподілити функції між регуляторами.

Верховна Рада ухвалила цей документ у вересні 2021 року, однак президент Володимир Зеленський наклав на нього вето. Привід — створення окремого державного органу для нагляду за крипторинком, що вимагало б додаткового фінансування з бюджету.

У лютому 2022-го парламент ухвалив закон повторно, врахувавши президентські зауваження, а в березні Зеленський його підписав. Проте документ так і завис у підвішеному стані — для набрання ним чинності депутатам ще потрібно було внести відповідні зміни до Податкового кодексу.

У той же час Євросоюз розробляв регламент MiCA, який мав уніфікувати правила для крипторинку в усіх країнах-членах. Україна вирішила орієнтуватися саме на ці стандарти, тому замість запуску вже підписаного закону взялася його фактично переписувати заново.

У 2023 році в парламенті з'явилися одразу два конкурентні проєкти — один від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), інший розробили за участю Мінцифри. Документи по-різному підходили до оподаткування, класифікації віртуальних активів і нагляду за учасниками ринку.

Жоден із цих варіантів у тодішньому вигляді парламент не підтримав. Пошук компромісу затягнувся на довгий час, попри те, що терміни ухвалення неодноразово фіксувалися в меморандумах з МВФ.

Оновлений варіант законопроєкту з'явився лише у квітні 2025 року. Після кількамісячних дискусій і доопрацювань Верховна Рада ухвалила його в першому читанні 3 вересня.

Законопроєкт №10225-д покликаний встановити правила роботи криптовалютних компаній в Україні, запровадити процедуру їхньої авторизації та чітко визначити повноваження державних регуляторів.

Окремий розділ документа стосується оподаткування: дохід фізичних осіб від операцій із криптоактивами пропонують оподатковувати за ставкою 18% ПДФО плюс 5% військового збору, при цьому для активів, придбаних раніше, передбачили перехідний пільговий період.

Здавалося, що фінішна пряма вже близько, однак до другого читання автори документа отримали величезну кількість поправок, на опрацювання яких пішов ще рік.

Новий виток розпочався 4 листопада 2026 року, коли профільний комітет парламенту рекомендував ухвалити законопроєкт одразу в другому читанні та в цілому. Але майже відразу проти запропонованої редакції виступив Національний банк України, вказавши на загрози фінансовій стабільності та слабкі місця моделі регулювання. НКЦПФР, навпаки, підтримала документ у такому вигляді. У підсумку законопроєкт знову потрапив у центр протистояння регуляторів, а його остаточне ухвалення відклали.

Чим незадоволений Нацбанк

У різних версіях законопроєкту роль головного регулятора ринку віртуальних активів діставалася різним відомствам. Утім, НБУ практично в усіх варіантах зберігав статус другого за значенням регулятора — зокрема щодо контролю за токенами електронних грошей (EMT), тобто стейблкоїнами, прив'язаними до офіційних валют. У певний момент йому навіть пропонували роль головного наглядача за ринком.

Нацбанк нечасто публічно висловлюється щодо криптовалют чи своєї участі в підготовці законодавства. Але на початку листопада, щойно стало відомо про підтримку комітетом Верховної Ради оновленої редакції, НБУ розкритикував документ.

Регулятор відмовився підтримати законопроєкт у наявному вигляді, назвавши три головні проблеми:

  • недостатній контроль за допуском «іноземних токенів», здатних виконувати функції електронних грошей
  • нерівні регуляторні вимоги до українських та іноземних віртуальних активів
  • ризики монополізації ринку та корупційні загрози під час авторизації криптокомпаній

У Нацбанку додали, що фінальний варіант документа не врахував частину раніше погоджених домовленостей, а сам процес його підготовки не був достатньо прозорим.

У коментарі для Incrypted представники НБУ наголосили, що центробанк не заперечує проти запуску ринку віртуальних активів в Україні як такого. Водночас там підкреслили принципову позицію.

Легалізація ринку не повинна відбуватися ціною знищення вже усталених механізмів, які довели свою важливість у найкритичніший для країни час, не створювала перешкод для виконання покладених на НБУ законом функцій щодо регулювання валютного ринку та не генерувала нові ризики для монетарного суверенітету та економічної безпеки держави.

Національний банк України

Під сумнівом опинився USDT?

Найбільше запитань у ринку може викликати формулювання про «іноземні токени» — зокрема, чи стосується це найпопулярніших стейблкоїнів, таких як USDT від Tether.

Партнер практики Технологій та інвестицій в Juscutum Петро Білик пояснив Incrypted, що регулятор має на увазі токени, які фактично виконують функцію електронних грошей, але в юрисдикції емісії не підпадають під відповідний нагляд і регулювання.

Це майже дослівний опис фіатних стейблкоїнів, прив'язаних до долара, яких немає в європейському переліку e-money tokens. Найвідоміший приклад — USDT.

Петро Білик, Juscutum

За словами юриста, позиція НБУ, найімовірніше, прямо стосується положень законопроєкту про спрощений механізм допуску іноземних токенів на український ринок. Регулятор прагне мати повноваження вирішувати, чи можуть авторизовані українські провайдери пропонувати клієнтам конкретний іноземний стейблкоїн, і за потреби обмежувати його обіг або забороняти. Подібна логіка діє і в межах MiCA: після набуття регламентом чинності європейські біржі прибрали USDT для користувачів із ЄС, оскільки емітент не отримав європейської авторизації.

Мотиви НБУ теж чітко названі: монетарний суверенітет, трансмісія монетарної політики, стабільність платіжної інфраструктури. Вірогідніше за все НБУ побоюється, що «цифровий долар», який знаходиться поза валютним контролем створює пряму конкуренцію гривні.

Петро Білик, Juscutum

Якщо НБУ отримає такі повноваження, доля обігу USDT через ліцензованих українських провайдерів опиниться в руках центробанку, зазначає експерт. Яким буде конкретне рішення — поки невідомо: можливі сценарії варіюються від повного допуску до обмежень за зразком ЄС.

Користувачів власних гаманців і P2P-операцій це, ймовірно, зачепить менше. Обмін на гривню в будь-якому разі має йти через установи з валютною ліцензією НБУ.

Петро Білик, Juscutum

Пошуки компромісу тривають

У НКЦПФР, яка претендує на роль головного регулятора ринку криптоактивів в Україні, повідомили Incrypted, що перебувають у постійному діалозі з Національним банком щодо майбутньої моделі регулювання віртуальних активів.

У Комісії заявили про готовність взяти на себе передбачені законом функції регулювання та нагляду, забезпечити впровадження відповідних вимог і сприяти формуванню прозорого, передбачуваного та конкурентного ринку.

Водночас ми спільно з Національним банком працюємо над формуванням цілісної моделі регулювання, яка враховуватиме особливості різних категорій віртуальних активів і компетенції відповідних державних органів.

НКЦПФР

У Нацбанку вважають, що ефективна модель регулювання має одночасно вирішувати два завдання — створювати сприятливі умови для розвитку інновацій і рівні зрозумілі правила для всіх учасників ринку, а також забезпечувати належний захист від ризиків для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та економічної безпеки держави.

За інформацією ЗМІ з посиланням на НБУ, сторонам вдалося знайти компроміс, хоча остаточної редакції документа досі немає. У центробанку уточнили, що говорити про фінальне погодження можна буде лише після обговорення на засіданні парламентського комітету, запланованому на грудень 2026 року. Сам законопроєкт також має пройти друге читання у Верховній Раді. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив Incrypted, що документ винесуть на розгляд уже найближчим часом. Раніше передбачалося, що у разі ухвалення закон набуде чинності 1 липня 2027 року.

Втім, коли саме це станеться насправді, передбачити складно. Роками законотворці та регулятори озвучували орієнтовні дати ухвалення документа. Але навіть після майже десятирічної роботи, президентського вето, одного ухваленого, але так і не запущеного закону та кількох спроб знайти компроміс, Україна й досі не має повноцінного правового режиму для криптовалютного ринку.