Державна служба фінансового моніторингу України виявила механізм обходу міжнародних санкцій і фінансування тероризму, який працював через один-єдиний акаунт на закордонній криптобіржі. Загальний обіг коштів на цьому рахунку оцінили приблизно в $13 мільйонів, а всі зібрані матеріали вже направлено правоохоронцям.

Механізм роботи схеми

Як з'ясувало відомство, власником рахунку є громадянин України, який насправді мешкає в одній із країн Європейського Союзу. Викрити схему допомогла одна показова деталь: на акаунті не було жодних слідів звичної торгівлі чи інвестування, притаманних поведінці рядового користувача криптобіржі. Замість цього кошти надходили від зовнішніх криптогаманців, інших торгових платформ та обмінників, причому без належної перевірки особи відправника, а далі рухалися на некастодіальні гаманці, прив'язані до структур у росії та Ірані.

За підрахунками Держфінмоніторингу, близько $3,5 мільйона з загального обсягу операцій напряму стосуються підсанкційних російських фінансових сервісів і рахунків, афілійованих із Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) — структурою, яку офіційно визнають причетною до фінансування тероризму в низці держав.

Спроби замести сліди та масштаб зв'язків

Розслідування показало, що фігурант застосовував технічні хитрощі для приховування своїх дій, зокрема користувався VPN, щоб приховати справжню географію операцій. У матеріалах справи зафіксовано його зв'язки з 35 різними організаціями в кількох юрисдикціях, проте детальний перелік і природу цих зв'язків відомство не оприлюднює, оскільки справу вже передано правоохоронним органам для подальшої роботи.

Відомство очікує на подальші процесуальні дії з метою встановлення всіх причетних осіб та повного ланцюга каналів фінансування.

Пилип Пронін, голова Держфінмоніторингу

Частина глобальної тенденції

Цей випадок укладається в загальний контекст: упродовж 2026 року крипторинок регулярно потрапляє в фокус уваги через спроби обходу санкцій, пов'язані з росією та Іраном. Так, у серпні Міністерство фінансів США запровадило санкції проти неліцензованої дубайської біржі Shelbit та пов'язаного з нею сервісу Aban Tether за участь у мільярдних обсягах незаконного фінансування КВІР. Після цього Binance оголосила про зупинку обробки транзакцій одразу 16 підсанкційних криптоплатформ. Раніше того ж року найбільша російська крипто-платформа Grinex, яка забезпечувала розрахунки для російського бізнесу в обхід санкцій, постраждала від масштабної кібератаки: із її гаманців викрали активи на суму, близьку до $13 мільйонів.

Згідно з офіційними даними Держфінмоніторингу, за перше півріччя 2026 року відомство передало правоохоронцям 1368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій — це втричі більше, ніж за той самий період минулого року. Такий стрибок свідчить про суттєве посилення можливостей фінансової розвідки саме у виявленні схем, пов'язаних із криптоактивами.

Наслідки для галузі

Цей приклад ілюструє типову слабку точку, якою користуються схеми обходу санкцій: навіть один акаунт на великій міжнародній біржі, якщо через нього не проходить перевірка відправників коштів, може перетворитися на транзитну ланку для мільйонів доларів підсанкційних платежів. Це додає аргументів на користь суворішого контролю за P2P-операціями та гаманцями без верифікації (non-KYC), які фінансові розвідки різних країн вважають одним із головних інструментів обходу міжнародних обмежень.