Представники індустрії кібербезпеки та блокчейн-сфери висловилися щодо ймовірності того, що штучний інтелект здатен спричинити прорив у математиці, який поставить під удар криптогаманці. Приводом для обговорення стала заява дослідника Ethereum Foundation Джастіна Дрейка про те, що ШІ може зламати криптографічний захист раніше за квантові обчислювальні системи, через що він порадив інвесторам готуватися до так званого «режиму бункера».

Співзасновник Ethereum Віталік Бутерін визнав, що подібні ризики варто тримати в полі зору, проте закликав спільноту не впадати в паніку. Редакція Incrypted звернулася до фахівців галузі, аби з'ясувати, наскільки ймовірний такий розвиток подій і які кроки може зробити блокчейн-індустрія для підготовки.

У чому полягає потенційна загроза від штучного інтелекту

За словами Дрейка, існує ризик появи нових математичних підходів, завдяки яким зловмисники зможуть відновлювати приватні ключі, маючи лише публічні. Це своєю чергою зруйнувало б надійність цифрових підписів, що підтверджують право власника розпоряджатися своїми криптоактивами.

Ідеться насамперед про алгоритм ECDSA, який лежить в основі біткоїна та Ethereum.

Це фундамент, на якому базується протокол як біткоїна, так і Ethereum. Той фундамент, який під час здійснення транзакції підтверджує, що ти, як користувач, маєш кошти, які збираєшся витратити в цій транзакції. Потенційна (хоча поки що скоріше уявна) вразливість полягає в тому, що зловмисник може видати себе за користувача і витратити за нього гроші, які належать користувачеві

Андрій Соболь, співзасновник LTV Protocol

Директор напрямку наступальної безпеки (Offensive Security Services Director) компанії Hacken Гжегож Травінський підкреслив, що тут мова не про банальний підбір паролів чи прискорення вже відомих способів атак. Щоб реалізувати такий сценарій, потрібен масштабний злам у криптоаналізі, здатний похитнути самі математичні основи, на яких тримаються цифрові підписи.

Соболь нагадав про публікацію математичних напрацювань OpenAI. Компанія розкрила чималий обсяг результатів роботи своєї нової моделі у різних розділах математики, проте матеріалів, що стосувалися саме криптографії, серед них виявилося небагато.

Гіпотеза полягає в тому, що OpenAI отримала не менш вражаючі результати, але просто не опублікувала їх

Андрій Соболь

Соболь уточнив, що відсутність оприлюднених результатів може означати як брак проривних відкриттів, так і свідоме рішення не розкривати вразливості до моменту, поки їх не усунуть. За його словами, на таку можливість звертав увагу і співзасновник Tezos Артур Брайтман, провівши аналогію з Мангеттенським проєктом, коли вчені раптово перестали публікувати роботи з ядерного поділу.

Чи варто вже сьогодні дбати про захист криптоактивів

https://x.com/ArthurB/status/2107873691405082986?ref_src=twsrc%5Etfw

Дрейк порадив власникам криптоактивів частіше переводити кошти на нові адреси, публічні ключі яких ще ніде не фігурували.

Травінський натомість вважає, що наявних доказів недостатньо, щоб терміново переходити на нові гаманці чи змінювати ключі після кожної операції. Він зауважив, що жодної практичної атаки на ECDSA досі не продемонстровано.

Важливо розрізняти серйозність гіпотетичної події та докази ймовірності її настання. Практичний злам мав би надзвичайно серйозні наслідки, але це не означає, що він неминучий найближчим часом

Гжегож Травінський, Hacken

Засновник Quantus Network Юві Лайтман звернув увагу на взаємозв'язок між загрозами з боку ШІ та квантових обчислень. На його думку, штучний інтелект здатен як зміцнювати, так і руйнувати криптографічні системи, тож особливого значення набуває криптографічна гнучкість — спроможність оперативно оновлювати алгоритми у відповідь на нові загрози.

Окремо Лайтман зупинився на темі квантових обчислень. За його оцінкою, якщо американський розробник апаратного та програмного забезпечення для квантових систем IonQ не перебільшує свої технологічні досягнення, обсяги квантової пам'яті, потрібні для зламу ECDSA, можуть з'явитися вже у 2027 році.

Якщо такий прорив станеться, вважає Лайтман, блокчейн-проєкти опиняться поділеними на два табори: ті, що не мають захисту проти постквантових загроз, і ті, що впровадили його в тій чи іншій формі. За його словами, капітал тоді може перетікати від перших до других, а частина інвесторів взагалі може піти з крипторинку.

Травінський наполягає на потребі готуватися до можливих ризиків, не перетворюючи їх водночас на вже наявну кризу. Серед найважливіших кроків він назвав перевірку криптографічних залежностей, оцінку того, наскільки широко розкриті публічні ключі, та підготовку планів переходу на альтернативні алгоритми.

Він додав, що поспішна міграція теж здатна породити нові проблеми — від помилок у налаштуванні прав доступу до втрати коштів. Тому рішення про масштабний перехід повинні ґрунтуватися на переконливих доказах криптоаналітичного прориву, а не лише на тривожних припущеннях.

Андрій Соболь оцінив імовірність зламу криптографічних засад, на яких працюють блокчейни, у найближчі роки як «низьку, але не нульову».

Тому всім блокчейн-протоколам слід замислитися над потенційними механізмами відновлення, які могли б стати способом вийти з катастрофічної ситуації з мінімальними втратами

Андрій Соболь