Бундестаг, нижня палата німецького парламенту, проголосував за законопроєкт, що розширює повноваження митних органів у боротьбі з відмиванням грошей. Тепер вони зможуть тимчасово арештовувати криптовалюту та інші цінні активи, якщо виникає підозра щодо їхнього незаконного походження, навіть якщо кримінальну справу ще не відкрито.

Голосування відбулося в п'ятницю в рамках ширшої реформи митного законодавства, спрямованої проти відмивання коштів та організованої злочинності. Нові правила стосуватимуться активів вартістю понад 100 000 євро, і криптовалюти в документі згадуються окремо.

Згідно з ухваленою версією тексту, за наявності фактичних ознак незаконного походження майна органи влади зможуть утримувати активи до 30 днів. Якщо ж подається заява про конфіскацію, перебіг цих строків може призупинятися до рішення суду. У спірних випадках суд повинен буде переконатися, що майно справді має незаконне походження, перш ніж ухвалювати рішення про конфіскацію — фактично тягар доведення лягає на власника криптоактивів.

Депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Інго Фогель заявив, що нові повноваження дозволять переслідувати підозрілі активи навіть тоді, коли підстав для відкриття кримінальної справи ще немає — про це йдеться в підсумковому огляді дебатів Бундестагу.

Для набуття чинності законопроєкту потрібна ще згода Бундесрату, верхньої палати німецького парламенту. Передбачається, що норми запрацюють з 1 січня 2027 року.

Юристи оскаржують повноваження щодо вилучення активів

Федеральна асоціація адвокатів Німеччини (BRAK) ще раніше виступила проти урядового проєкту — у заяві від 28 жовтня вона попередила, що поняття незаконного походження сформульоване надто розмито і ризикує перетворити відсутність документів на доказ нелегального збагачення.

Як приклад асоціація навела майно, успадковане через кілька поколінь, де в власників може просто не бути паперового підтвердження походження коштів. Також юристи поставили під сумнів, що саме нова адміністративна процедура додає до вже чинних кримінальних норм про конфіскацію в Німеччині.

Німецька блокчейн-асоціація Bundesblock також висловлювала занепокоєння щодо підходу до цифрових активів — у поданні від 31 березня, присвяченому попередній версії проєкту. Вона попереджала, що аналіз блокчейну не можна автоматично вважати доказом володіння чи контролю над активами, а помилкова прив'язка гаманця до особи може навіть порушувати основоположні права.

Суддя у справі Movie2k пропонує угоду щодо біткоїнів

Німеччина вже проводила масштабні вилучення криптовалюти за чинним законодавством. Як повідомляв Cointelegraph, у 2024 році влада землі Саксонія продала 49 858 біткоїнів (BTC), пов'язаних зі справою про піратський сервіс Movie2k, виручивши за них близько 2,6 мільярда євро, або 2,8 мільярда доларів. Тоді прокуратура заявляла, що кошти залишаться заблокованими до остаточного судового рішення щодо конфіскації.

Нещодавно місцеве видання MDR повідомило, що суддя з Лейпцига запропонував закрити провадження проти головного фігуранта справи в обмін на передачу 40 000 BTC та виплату 38 мільйонів євро на користь потенційних потерпілих. Ця пропозиція наразі перебуває на розгляді.