Інвестор Circle Internet Group Джей Бенджамін Грінберг звернувся до суду проти президента США Дональда Трампа, крипткомпанії World Liberty Financial (WLFI) та низки пов'язаних з нею осіб. У позові йдеться про те, що глава держави начебто отримав фінансову вигоду від операцій за участю структур з Об'єднаних Арабських Еміратів.

Документ подали 22 жовтня 2026 року до федерального суду округу Колумбія, справі присвоєно номер 26-cv-03686.

Грінберг наполягає, що робота WLFI суперечить положенню Конституції США, яке забороняє президенту приймати платежі чи інші матеріальні блага від іноземних урядів без дозволу Конгресу.

За словами позивача, подібні порушення спричинили нечесну конкуренцію на ринку стейблкоїнів, через що емітент USDC Circle і власники її акцій понесли фінансові втрати. У позові фігурують дві операції, пов'язані з ОАЕ.

Перша — продаж 49% World Liberty Financial за $500 млн структурі, яку фінансують представники правлячої родини Еміратів. Угоду закрили ще до інавгурації Трампа у січні 2025 року.

Журналісти писали, що покупцем виступає компанія, пов'язана з шейхом Тахнуном бін Заєдом Аль Нахаяном — радником з національної безпеки ОАЕ. Частина отриманих коштів нібито потрапила до структур, що мають стосунок до родини Трампа та спецпосланника Стіва Віткоффа.

Друга угода — вкладення державної компанії Абу-Дабі MGX на $2 млрд у криптобіржу Binance. Розрахунки проводили через стейблкоїн USD1, емітований World Liberty Financial.

Позивач вважає, що застосування USD1 дозволило компанії заробити, зокрема на доходах від резервів цього стейблкоїна, і що подібні схеми могли принести президенту незаконний прибуток за рахунок коштів іноземної держави.

Раніше аналітики Public Citizen підрахували, що у 2025 році Трамп отримав від криптовалютної діяльності щонайменше $1,4 млрд. З цієї суми $197 млн — внески партнерів World Liberty Financial, а $2,2 млн — прибуток компанії від операцій зі стейблкоїнами.

Грінберг просить суд визнати можливі доходи президента від іноземних державних структур неконституційними, зобов'язати його розкрити інформацію про подібні надходження та повернути кошти, здобуті з порушенням закону. Також позивач вимагає компенсації збитків, розмір яких поки не визначено.

У Circle наголосили, що позов подав окремий акціонер, а сама компанія не ініціювала судовий процес, не схвалювала його і не брала участі в підготовці.

Організація дотримується законодавства США, а її співробітники не обіймають посад у федеральному уряді.

Девід Ваксман, представник WLFI

У команді Трампа також заперечили наявність конфлікту інтересів між президентськими обов'язками та криптовалютним бізнесом глави держави.

Розслідування Блументала та претензії Конгресу до WLFI

Звинувачення з позову Грінберга перегукуються з питаннями, які раніше піднімали американські законодавці.

У травні 2025 року сенатор-демократ Річард Блументал розпочав попередню перевірку можливого конфлікту інтересів навколо криптопроєктів Трампа — World Liberty Financial та мемкоїна TRUMP.

У рамках цієї перевірки він надіслав запити співзасновнику WLFI Заку Віткоффу, а також представникам Fight Fight Fight LLC — компанії, що стоїть за президентським мемкоїном.

Сенатор занепокоєний тим, що структури, пов'язані з Трампом, могли отримувати вкладення від іноземних урядів, а особиста участь президента у просуванні криптоактивів створювала умови для збагачення окремих осіб.

Окремо Блументал звернув увагу на угоду з MGX, припустивши, що розрахунки стейблкоїном USD1 за багатомільярдну інвестицію в Binance можуть порушувати конституційну заборону на отримання вигоди від іноземних держав.

Сенатор вимагав надати документи про структуру власності WLFI, список інвесторів та фінансові зв'язки компанії з родиною президента, а також листування її представників з адміністрацією США та іноземними урядами.

У червні 2026 року група сенаторів-демократів, серед яких Блументал та Елізабет Воррен, закликала провести слухання щодо зв'язків криптобізнесу президента з ОАЕ.

Законодавці звернули увагу на хронологію подій після продажу частки World Liberty Financial: адміністрація США погодила постачання озброєнь Еміратам приблизно на $1,45 млрд, а пізніше дозволила експорт передових американських чипів компанії G42.

Сенатори вважають, що ці рішення варто перевірити на предмет впливу фінансових інтересів родини Трампа на державну політику.

У серпні Воррен повторно закликала розібратися, чому послаблення експортних обмежень для ОАЕ відбулося саме після інвестицій у WLFI.

Окреме розслідування угоди на $500 млн веде член Палати представників Ро Ханна, якого цікавлять джерела фінансування, кінцеві бенефіціари та можливий зв'язок цих інвестицій з рішеннями американської адміністрації.