Видання Kyiv Independent повідомляє, що українська металургія опинилася на межі виживання через комбінацію факторів: посилені російські обстріли промислових об'єктів, паралізований експорт і зашкалюючі логістичні витрати.
25 вересня компанія ArcelorMittal Кривий Ріг, найбільший виробник сталі в країні, повідомила, що не в змозі відновити виробництво після черги ракетних атак. Видання зазначає, що з початку серпня металургійні заводи пережили щонайменше дев'ять окремих ударів балістичними ракетами.
Торік частка металургії у ВВП України становила приблизно 7%, а галузь забезпечувала роботою десятки тисяч українців. Проте цей рік учасники ринку вважають найскладнішим з 2022 року, коли російська армія знищила та захопила «Азовсталь» і «Комбінат Ілліча» в Маріуполі, що коштувало Україні близько 40% сталеливарних потужностей.
Голова асоціації Ukrmetallurgprom Олександр Калєнков повідомив, що збитки від останніх атак могли сягнути майже 100 мільйонів доларів. Удари виводять з ладу критичне обладнання, зокрема доменні печі, через що зупиняється виробництво чавуну — сировини, без якої неможливо виплавляти сталь. На сьогодні три ключові гравці ринку — Metinvest, Interpipe та ArcelorMittal Кривий Ріг — призупинили сталеливарне виробництво.
У нас насправді немає іншого вибору. Інакше нам доведеться зупинити виробництво до кінця війни, яка може тривати багато років, і я сумніваюся, що за цей час ми зможемо зберегти наших працівників
Олександр Калєнков, президент Ukrmetallurgprom
Ракетні удари — далеко не єдина проблема галузі. Фактична блокада морських портів позбавила українські підприємства нормального доступу до експорту й імпорту через Чорне море. Альтернативні наземні маршрути виявляються значно дорожчими: за даними Metinvest, доставка вантажів залізницею або через порти Польщі та Румунії обходиться на 50–60% дорожче.
Ситуацію ускладнюють і нові торговельні норми Європейського Союзу, а також вимоги щодо вуглецевих викидів, які утруднюють вихід української продукції на європейський ринок. Представник Metinvest Олександр Водовіз зазначає, що компанії змушені паралельно відбудовувати зруйноване обстрілами обладнання й водночас виконувати витратні вимоги з декарбонізації.
Українські виробники не можуть фінансувати масштабну декарбонізацію, постійно відновлюючись після ракетних атак
Олександр Водовіз, представник Metinvest
На початку вересня керівники галузі повідомили прем'єр-міністру Сергію Корецькому про критичну ситуацію в металургії та запропонували заснувати окремий фонд підтримки за зразком Ukraine Energy Support Fund. Гроші з нього мали б підуть на придбання найнеобхіднішого обладнання та термінові відновлювальні роботи на підприємствах.
Крім того, представники сектору наголошують на потребі відкрити для великих металургійних компаній доступ до фінансування від міжнародних фінансових установ. Уряд України разом із європейськими партнерами також міг би частково покривати надмірні логістичні витрати підприємств.
Найбільший ефект для галузі дало б відновлення чорноморської логістики. Це знизило би транспортні витрати та повернуло можливість експортувати залізну руду, що приносило б валютну виручку навіть тоді, коли швидко відновити виплавку сталі неможливо.
Kyiv Independent зазначає, що 23 вересня 51 держава підтримала спільну заяву на Генеральній асамблеї ООН із закликом відновити торговельний маршрут через Чорне море. Проте Росія наразі не подає жодних сигналів про готовність припинити атаки на порти й цивільні судна України.
Навіть за наявності потрібної державної та міжнародної підтримки відновлення сталеливарного виробництва потребуватиме щонайменше кількох місяців і десятків мільйонів доларів інвестицій. Якщо нових ударів вдасться уникнути, галузь поступово повернеться до роботи. А поки, за словами Калєнкова, головне завдання металургів — просто вижити.
Проблеми металургії
УНІАН нагадує: за період січень–серпень 2026 року українські металургійні підприємства скоротили експорт товарного чавуну на 16,4% — до 1,03 мільйона тонн. У серпні через блокаду чорноморських портів експорт не здійснювався взагалі, що загрожує втратою частки ринку. Головними напрямками поставок залишаються США, Туреччина та Італія, а виручка за вісім місяців впала на 15% — до 413 мільйонів доларів.
Раніше повідомлялося, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявив про неможливість безпечно відновити роботу підприємства через постійні ракетні удари. За останні п'ять тижнів завод пережив чотири атаки, у результаті яких загинули п'ятеро працівників, а ще 17 отримали травми.
