Видання The Kyiv Independent звертає увагу на поглиблення кризи серед дрібних молочних господарств в Україні — на тлі цього великі агропідприємства, навпаки, нарощують поголів'я худоби.

Журналісти наводять приклад фермерки Марини Грицик із Чернігівської області, яка описує, як змінилося село за останні роки. У 2022 році в приватних господарствах її села налічувалося 18 корів, а зараз лишилося лише сім.

До зими, ймовірно, не залишиться жодної

Марина Грицик, фермерка з Чернігівщини

За п'ять років кількість офіційно зареєстрованих господарств в країні зменшилася на третину, причому найстрімкіше зникають саме невеликі ферми. Поголів'я корів у домогосподарствах, де зазвичай тримають менше п'яти тварин, за десятиліття скоротилося на дві третини. Натомість найбільші підприємства з поголів'ям понад 1000 голів лише розширюються. За прогнозами, у 2026 році агропідприємства вперше випередять домогосподарства за обсягами виробленого молока.

Продовольчий та життєзабезпечувальний кластер ООН зазначає, що малі господарства опинилися на межі «сільської кризи» через затяжну війну, дорожчі корми, падіння прибутковості та труднощі зі збутом продукції. Ганна Лавренюк, генеральна директорка Асоціації виробників молока, наголошує, що ситуація критична не лише для дрібних фермерів — частина середніх господарств теж під загрозою закриття.

Повномасштабна війна додатково загострила ситуацію в галузі. Частина працівників мобілізована, землі зазнали окупації чи пошкоджень від вибухів, а тварини гинули під час окупації та внаслідок атак дронів у прифронтових селах. До цього додається сезонний фактор — узимку тварин потрібно годувати дорожчими кормами, а надої при цьому знижуються.

Втім, за словами The Kyiv Independent, труднощі українських фермерів викликані не лише воєнними обставинами. Світові ціни на молоко знизилися через надвиробництво у 2025 році, тоді як вартість добрив та пального зросла. Додаткового навантаження додають нові вимоги ЄС щодо здоров'я та утримання тварин, які вимагають від господарств нових інвестицій.

Грицик розповідає, що собівартість літра молока для неї становить приблизно 13 грн, у той час як середня ціна продажу на фермах — 15 грн. Водночас переробні підприємства іноді пропонують дрібним господарствам лише 9 грн за літр.

Багато людей, які могли собі це дозволити, продали худобу та поїхали. Люди не мають грошей, щоб купувати нашу продукцію. А ми не можемо опускати ціну ще нижче через високу вартість кормів

Марина Грицик, фермерка

Окремим викликом залишається конкуренція з європейськими виробниками. Автор матеріалу пояснює, що українські господарства працюють в умовах вищих витрат, тоді як фермери з ЄС отримують вигідніше оподаткування, субсидії, дешевшу логістику та доступ до інвестицій. Особливо гостро це відчувається на ринку сиру: імпортна продукція в українських магазинах інколи продається за ціною, рівною або навіть нижчою за вітчизняну.

На тлі цих процесів молочний сектор продовжує укрупнюватися. Великі ферми здатні виробляти більше продукції, отримувати кращі закупівельні ціни та вкладати кошти в обладнання, корми й селекційну роботу. Водночас екологи попереджають про ризики надмірної концентрації виробництва — зокрема для стану ґрунтів, пасовищ і довкілля загалом.

Агросектор України

Раніше УНІАН повідомляв, що навесні в Україні прогнозується дефіцит цибулі та різке подорожчання через скорочення посівних площ, складні умови зберігання та попит з боку експортерів. Експерт Павло Булгаков зазначав, що врожайність знизилася через несприятливі погодні умови, а частина господарств узагалі відмовилася від вирощування цієї культури.

Також повідомлялося, що в серпні середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 80 542 грн — майже на 3 тис. грн більше, ніж у липні. Водночас кількість проданих ділянок зменшилася: лише 14 967 га проти понад 24 тис. га у березні. Найдорожчою земля була у Львівській області — 260 970 грн за гектар, а найдешевшою — у регіонах з підвищеними безпековими ризиками, зокрема в Донецькій та Херсонській областях.