На перший погляд ідея зчепити два тролейбуси виглядає простою, але насправді інженери зіткнулися зі складною технічною проблемою, яку до 1966 року ніхто не розв'язував. Складність полягала в тому, щоб змусити дві машини без рейок одночасно розганятися, гальмувати й повертати синхронно, маючи лише одного водія за кермом.

12 червня 1966 року на київському маршруті №6 розпочав роботу тролейбусний поїзд, побудований за системою багатьох одиниць (СБО) — перший у світі зразок такого транспорту з керуванням від одного водія. Автором конструкції став 27-річний начальник тролейбусного депо Володимир Веклич. Далі — про те, як саме працював цей винахід і яка ідея лежала в його основі.

Чому Києву в 1960-х знадобився тролейбусний поїзд

На початку 1960-х років тролейбус розглядали як найперспективніший вид міського транспорту. Київська мережа розширювалася стрімко, проте рухомого складу бракувало. Машини випускав Київський завод електротранспорту — моделі «Київ-2» та «Київ-4». Десятиметровий «Київ-4» вміщував до 65 пасажирів, чого катастрофічно не вистачало для переповнених маршрутів №6 і №18.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Один із перших тролейбусних поїздів Києва біля депо на Шулявці. Фото: Chas News

Прості рішення не спрацьовували: від ідеї тролейбуса з причепом невдовзі відмовилися. Зчленовані моделі радянська промисловість не виробляла в потрібних обсягах, а пасажиропотік зростав дуже швидко. Постало питання — як розв'язати проблему нестачі техніки та водіїв одночасно.

Хто створив тролейбусний поїзд

Володимир Веклич народився 8 листопада 1938 року в селі Чернещина на Харківщині. У 1960 році він закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва та почав працювати в Київському трамвайно-тролейбусному управлінні — спочатку заступником начальника технічного відділу, потім головним інженером служби рухомого складу.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Веклич на робочому місці у тролейбусному депо. Фото: Chas News

З 10 липня 1964 року Веклич очолив 2-ге тролейбусне депо на Шулявці, де й розпочав роботу над своєю розробкою. Пізніше він захистив докторську дисертацію та став керівником науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства.

Принцип керування кількома тролейбусами

Систему багатьох одиниць винайшли не в Києві. Ще в 1895 році американський інженер Френк Спрейг розробив спосіб керувати кількома вагонами електропоїзда з однієї кабіни. Саме за цим принципом нині працює більшість систем метрополітену.

Київ міг отримати метро раніше за Париж: історія нереалізованого проєкту

Суть ідеї полягає в тому, що кожен вагон має власні двигуни, а керує всіма водій один. До вагонів передається не силова тягова енергія, а лише команди керування — через кабелі, з'єднані паралельно спеціальними зовнішніми роз'ємами, завдяки чому всі вагони реагують одночасно.

Для залізничного транспорту такий підхід був звичним. Але тролейбус рухається не по рейках, які самі утримують вагони на потрібній траєкторії. У нього є лише керма, шини та дроти над дорогою, а відповідальність за кожен поворот лежить на водієві. Перенести СБО з рейок на асфальт означало самостійно розв'язати ті завдання, які на залізниці вирішує колія.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія

Саме це принципово відрізняло конструкцію Веклича від звичайного причепа. У причепа власних двигунів немає — його тягне інша машина, і вся тягова робота лягає на неї. У поїзді Веклича обидва тролейбуси мали повноцінні тягові двигуни й працювали одночасно.

Як функціонував перший тролейбусний поїзд

Розробка та випробування тривали два роки. Щоб гарантувати безпеку пасажирів, пішоходів і водіїв, інженерам довелося синхронізувати двигуни й гальма обох машин, а також налаштувати керування так, щоб траєкторії тролейбусів збігалися на поворотах. Увесь цей комплекс рішень згодом отримав назву «система Веклича».

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Перші тролейбусні потяги створили на базі моделі МТБ-82Фото: ФОКУС / Wikipedia

Механічно поїзд з'єднувався поворотним зчіпним пристроєм на шарнірах і тягах, подібним до трамвайного. Водій знаходився тільки в першому тролейбусі та керував тягою й гальмами обох машин. За даними київських джерел, струмоприймачі штанг встановлювали лише на одному з тролейбусів — як правило, на другому.

Загальна довжина поїзда з двох МТБ-82 сягала приблизно 22 метрів, і для такого транспорту на той момент просто не існувало жодних стандартів. Розчепити поїзд можна було за три-п'ять хвилин. Пізніше Веклич удосконалив систему так, щоб у години зниженого пасажиропотоку поїзд можна було роз'єднувати прямо на маршруті: водій продовжував рух на першому тролейбусі, а водій наступного складу пересаджувався на другий. Результат був очевидним — місткість маршруту зростала вдвічі, а кількість потрібних водіїв не збільшувалася.

Поширення тролейбусних поїздів у Києві

Перший склад під номером 205/84, зібраний з двох МТБ-82, пройшов випробування в найскладніших умовах — під дощем і снігом, вдень і вночі, на спусках і підйомах. На маршруті №18 такі поїзди з'явилися лише 1972 року, коли трасу трохи змінили й прибрали частину різких поворотів. За даними нарису видання «Тиждень інженерії», з 1966 до 1976 року Києвом курсувало понад 160 подібних поїздів без офіційного дозволу. Легалізували їх лише технічними умовами «Поїзд тролейбусний» від 31 березня 1976 року.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Тролейбусний поїзд Веклича (з двох Skoda 9Tr) на проспекті Берестейському (Перемоги) біля заводу “Більшовик”. Фото: Chas News / ФОКУС

Паралельно масштаби впровадження зростали. Тільки з жовтня 1967 до липня 1968 року в Києві сформували 48 таких поїздів. Сам Веклич описав свою розробку у статті «Поїзд із тролейбусів МТБ-82 з керуванням за системою “багатьох одиниць”», опублікованій у журналі «Міське господарство України» (1967, №2).

У 1968 році Веклич адаптував систему для чеських тролейбусів «Шкода-9Тр», які дедалі частіше постачалися до України та згодом склали основу київського парку. Систему він розробляв на вітчизняній елементній базі із застосуванням оригінального технічного рішення, і за більшістю параметрів вона перевершувала відомі йому закордонні аналоги.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Тролейбусний потяг у Ризі, Латвія. Фото: Wikipedia / Chas News

Масштаб поширення ідеї вражає: у 1983 році в Києві експлуатувалося 296 тролейбусних поїздів, що становило понад 55% усього парку міста. Розробку Веклича впровадили більш ніж у 20 містах колишнього СРСР. Обладнання для СБО виготовляв Київський завод електротранспорту, а поїзди на базі «Київ-2» та «Київ-4» курсували в Дніпропетровську, Харкові та Одесі. У Києві таку техніку використовували майже до середини 1990-х років.

Потрійний тролейбусний поїзд і швидкісний трамвай

У 1976 році в Києві протестували поїзд із трьох тролейбусів загальною довжиною 35 метрів. Далі випробувань справа не дійшла — на той час місту вистачало і тролейбусів, і електроенергії, тож гострої потреби в такому рішенні не виникло.

Веклич розвивав свою ідею й надалі. Саме він ініціював будівництво першої в СРСР київської лінії швидкісного трамвая, де також застосували систему багатьох одиниць. А з 1967 року разом з Леонідом Збарським він розробляв тиристорно-імпульсну систему керування тяговим приводом — першу подібну розробку в СРСР. Вона працювала на тролейбусі «Київ-6Т», який із пасажирами вийшов на маршрут №9 17 квітня 1972 року.

Цей проєкт проіснував недовго — його несподівано зупинили, а аналогічна система радянського зразка з'явилася лише у 1986 році. Достеменна причина такого рішення невідома, проте існує версія про конкуренцію з московським науковим інститутом, яку вважають найбільш вірогідною.

Місце винаходу Веклича в історії транспорту

Володимир Веклич помер 10 серпня 1993 року в Києві, його поховано на Байковому цвинтарі. За свою роботу він отримав орден «Знак Пошани». На будівлі 2-го тролейбусного депо встановлено меморіальну дошку на його честь. 12 червня 2026 року виповниться 60 років від дня, коли його поїзд уперше вийшов на маршрут.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Пам’ятна табличка Володмиру Векличу на стіні київського депо №2. Фото: Wikipedia / Chas News

Зовні тролейбусний поїзд Веклича виглядав доволі просто — два зчеплені тролейбуси. Але справжня інженерна цінність полягала не в самій зчіпці, а в логіці керування: один водій, повноцінні двигуни та гальма в обох машинах, які діють синхронно, і траєкторія, що не розходиться на поворотах. Усе це вдалося реалізувати на вітчизняній елементній базі, без орієнтації на закордонні зразки.

Тролейбусний поїзд Веклича (1966): як у Києві два тролейбуси навчили слухатися одного водія
Винахідник Володимир Веклич. Фото: Chas News

Ця розробка проіснувала майже тридцять років і вдвічі збільшила пропускну здатність київських маршрутів. Вона також доводить, що українська інженерна думка здатна не копіювати чужі рішення, а створювати власні.

Київський трамвай Струве 1892 року: як місто випередило імперію