На конференції IT Arena у Львові Михайло Федоров, який раніше обіймав посади заступника прем'єр-міністра, міністра цифрової трансформації та міністра оборони України, представив новий проєкт — «Армію роботів». Тепер він працює у приватному секторі й хоче прискорити розвиток бойової робототехніки через підтримку стартапів, створення власних технологій та випробування рішень разом із військовими. Наразі відкрито набір заявок від defencetech-компаній та інженерів, які працюють над роботизованими системами, а також пошук CTO чи технічного лідера, який очолить весь напрямок.

Від «Армії дронів» до «Армії роботів»

Як приклад для наслідування Федоров навів «Армію дронів», запущену ще у 2022 році.

Тоді мало хто міг уявити, наскільки сильно безпілотні системи змінять характер війни. Сьогодні дрони становлять понад 95 відсотків усіх ударів, а в Україні вже працює понад 700 виробників БпЛА.

Михайло Федоров

На його думку, технологічна війна не стоїть на місці, і Україні знову потрібен новий прорив.

Цього разу ставка робиться на роботизацію бойових дій.

За словами Федорова, головна мета «Армії роботів» — зберегти життя військових.

Роботи повинні виконувати найнебезпечнішу роботу, щоб наші бійці могли повернутися додому.

Михайло Федоров

Він описує майбутнє поле бою так: спочатку сенсори виявляють загрозу, а потім у небезпечні зони заходять роботи — гуманоїдні та інші роботизовані системи, які евакуйовуватимуть поранених, доставлятимуть боєприпаси, встановлюватимуть і знешкоджуватимуть міни, вестимуть розвідку, оборонятимуть позиції та вражатимуть цілі.

Будьте першими там, де сьогодні ми ризикуємо життям наших військових.

Михайло Федоров

«Армія роботів» задумана не як окремий технологічний проєкт, а як ціла екосистема. Федоров та його команда планують інвестувати у defencetech-компанії, запускати власні технологічні розробки, розвивати R&D-напрямок, тестувати рішення разом із військовими та швидко масштабувати ті технології, які підтвердять свою ефективність у бою.

Ця ініціатива продовжує плани Федорова щодо нового інвестиційного фонду в галузі оборонних технологій, про який стало відомо ще в серпні.

На відміну від звичного венчурного фонду, цей інструмент має не лише інвестувати в уже наявні українські defencetech-стартапи, а й створювати нові компанії навколо технологій, критично важливих для фронту. Серед пріоритетних напрямків — бойова робототехніка, реактивні перехоплювачі дронів і дешеві ракети з штучним інтелектом.

Пізніше стало відомо, що першим провідним інвестором цього фонду став CEO Palantir Алекс Карп. Федоров хоче залучити міжнародний капітал і експертизу в українську екосистему оборонних технологій, щоб скоротити шлях від виявлення потреби на фронті до розробки й масового впровадження технології.

«Нехай замість людей воюють роботи»

Федоров визнає: одна з найбільших проблем України — швидкість, з якою Росія копіює й масштабує військові технології.

Це означає, що ми маємо постійно створювати наступний технологічний цикл раніше за ворога. Щоб це стало реальністю, потрібно об'єднати найкращих інженерів, бойовий досвід, капітал і технології — і зосередити їх на одній меті. Нехай замість людей воюють роботи.

Михайло Федоров

Працюючи тепер у приватному секторі, Федоров стверджує, що продовжує ту саму стратегію технологічної війни, яку розвивав ще на державній посаді під гаслом «AIR. LAND. ECONOMY.»

Робототехніка, за його словами, — саме той напрямок, де Україна може здійснити наступний важливий технологічний прорив.

Поле бою як лабораторія для розробок

«Армія роботів» стає частиною ширшої української екосистеми оборонних інновацій, яка дедалі більше будується на скороченні дистанції між фронтом і науково-дослідними розробками.

Одним із таких прикладів є TrophyLab — платформа, яку запустило Міністерство оборони України у червні. Вона перетворює захоплене російське озброєння на ресурс для досліджень: перевірені оборонні компанії, науковці, військові підрозділи та міжнародні партнери отримують доступ до технічної документації, результатів дослідження та аналізу трофейної техніки, а також можуть подавати запити на фізичний огляд захоплених систем.

Для defencetech-стартапів це фактично створює справжню бойову лабораторію. Компанії, що працюють над системами боротьби з дронами, електронною війною, автономними платформами, сенсорами, засобами зв'язку та іншими військовими технологіями, отримують змогу вивчати реальне обладнання противника й розробляти проти нього контрзаходи, що може значно скоротити цикли досліджень і розробок.