Попри повномасштабну війну, харківська ІТ-галузь продовжує проходити цикли виїзду, повернення та повторного переміщення фахівців. Водночас компанії з Харкова не зупиняють роботу з іноземними клієнтами, вкладаються в освітні проєкти, енергетичну незалежність та розвиток місцевої екосистеми.
Про те, як за роки війни змінилися пріоритети ІТ-бізнесу, чого галузь очікує від оновленої команди Мінцифри та що відбувається з айтівцями, які повертаються до рідного міста, в інтервʼю AIN розповіла виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.
Оновлена команда Мінцифри та довіра, яку потрібно втримати
На запитання про очікування кластера від нового керівництва Мінцифри Шаповал наголосила, що найбільшу цінність становлять саме робочі, а не політичні стосунки.
Дуже класно, коли ти можеш спілкуватися з ними не як із політиками, а насамперед як із державними менеджерами. У нас це добре виходило з попередньою командою.
Ольга Шаповал

За її словами, навіть коли інтереси держави й бізнесу розходяться, важливо мати можливість сісти за стіл переговорів і знайти компроміс — так само, як це відбувається всередині компаній між відділами продажів і виробництва.
З державою так само. Держава каже: «Ви все хочете недоплатити, нам треба армію годувати». А ми відповідаємо: «Дайте нам розвиватися». Бо краще мати 2% з Coca-Cola, ніж 100% із ларька. Нам важливо розвиватися.
Ольга Шаповал
Директорка кластера каже, що з попередньою Мінцифрою цей баланс працював, і бачить, що новопризначена міністерка Оксана Ферчук демонструє таку саму відкритість — зокрема особисто відвідала Харків під час Global Tech Kharkiv: Invest Forum у серпні 2026 року, спілкувалася з людьми та оглядала місто. Заходи організували Kharkiv IT Cluster та Eastern Ukraine EDIH, зібравши понад 800 представників технологічних і виробничих компаній, держави, громад, освіти та інвесторів.
Шаповал розповіла, що кластер уже узгодив з міністеркою пріоритетні напрями, зокрема в освіті, і вона згадувала їх у публічних виступах. За її словами, через три місяці буде можливість оцінити, наскільки задекларовані наміри перетворилися на реальні кроки.
Директорка також звернула увагу на політичний фактор, який не завжди піддається раціональній логіці, і висловила сподівання, що нова команда матиме достатньо ресурсу, щоб долати такі перешкоди. Kharkiv IT Cluster, за її словами, залишається поза політикою і не має важелів впливу на цей процес, але цінує, що нова міністерка вже на другий-третій день роботи провела круглий стіл із найбільшими асоціаціями, на якому Шаповал була присутня особисто.
Запит спільноти: від практичної допомоги до довгострокових проєктів
Шаповал пояснила, що робота кластера складається з двох частин. Перша — прикладна, орієнтована на конкретні запити компаній тут і зараз.
Наприклад, якщо бізнес готовий інвестувати в стартап і шукає команду, кластер організовує open call, збирає близько 50 заявок і допомагає обрати партнерів. Так само компанії можуть звернутися з проханням профінансувати навчання на конкретній університетській кафедрі, щоб згодом забрати найкращих випускників у штат.
Подібний підхід працює і в міжнародному бізнес-розвитку: компанії, які цікавляться одним географічним ринком, можуть об’єднатися для спільного roadshow, навіть якщо працюють у суміжних, а не конкурентних напрямах — наприклад, одна пропонує ERP-рішення, інша — веброзробку для того самого типу клієнтів.
В умовах надзвичайних ситуацій — від пандемії COVID-19 до нинішньої війни — компанії також звертаються по консультації, зокрема щодо порядку бронювання співробітників. Кластер зібрав спільноти юристів і бухгалтерів, у кожній понад 200 учасників, щоб роз’яснювати законні механізми та попереджати про ризики.
Друга частина роботи — екосистемна та довгострокова. Вона охоплює спільне облаштування підземних приміщень в університетах, допомогу силам безпеки й підвищення кваліфікації викладачів.

У межах програми Prof2IT кластер системно навчає викладачів українських університетів. Профільний ProfClub Kharkiv IT Cluster об’єднує понад три тисячі учасників, які регулярно отримують актуальні знання від практиків ринку. Окремо працює АІ-клуб, зосереджений на розвитку штучного інтелекту в навчальних програмах, а в середньому один курс охоплює 1500–2000 викладачів.
За словами Шаповал, пряма вигода від таких програм для окремої компанії не очевидна, але виграє вся екосистема, бо краще підготовлені викладачі готують кращих студентів.
Ще один запит — можливість формувати спільну позицію бізнесу й доносити її до влади. Прикладом слугує «Дія.City», стабільність умов якого, за словами Шаповал, є критично важливою вимогою галузі.
Директорка звернула увагу, що Євросоюз минулого року запустив схожу за духом ініціативу — так званий 28th regime, або EU Inc. Концепція передбачає повністю цифрову реєстрацію бізнесу онлайн протягом 48 годин, з максимальною вартістю €100 і без вимоги мінімального статутного капіталу. Формат не замінює національні правила 27 країн ЄС, а працює як альтернатива поряд із ними, покликана спростити створення інноваційних компаній.
Шаповал зауважила, що в ЄС технологічні бізнеси часто засновують у Європі, а потім переносять у штат Делавер у США, і Європа не отримує стільки єдинорогів, скільки могла б. Цю проблему свого часу фіксував колишній голова Європейського центробанку Маріо Драгі.
На думку директорки кластера, «Дія.City» може стати практичним кейсом для європейського 28th Member State, але для цього потрібно переконати частину українських стейкхолдерів, які вважають цей режим шкідливим для економіки, у важливості стабільних і передбачуваних умов.
Шаповал також підкреслила цінність нетворкінгу під час війни, зазначивши, що зустрічі на п’ять-десять людей часто дають більше користі, ніж масштабні заходи на десятки тисяч учасників.
Коментуючи, як п’ять років повномасштабної війни змінили запити ІТ-ринку, Шаповал відзначила, що кластер намагається передбачати потреби членів наперед. Прикладом слугує тема енергетики, яка на перший погляд не стосується технологій, але без енергонезалежності люди просто не зможуть жити в країні. Kharkiv IT Cluster визначив енергетику пріоритетом ще у 2023 році, а цього року узгодив підхід із великими компаніями та асоціаціями й затвердив його через Громадську раду.

Міжнародна експансія та проблема «вільних» ФОПів
На запитання, чи стало харківським компаніям складніше виходити на міжнародні ринки, Шаповал відповіла, що раніше донори фінансували поїздки на виставки та великі національні павільйони, а зараз компаніям доводиться покривати ці витрати самостійно — участь у виставці коштує щонайменше $5000–$7000, що складно за умов скорочення клієнтської бази й обмежень із бронюванням.
Директорка звернула увагу на проблему працівників, звільнених із компаній, які реєструють ФОП III групи та працюють із закордонними замовниками напряму. Вони заводять валюту в Україну і сплачують податки, але не можуть забронюватися і не можуть виїхати до клієнта, тож єдиним виходом для них залишається найм — попиту на який зараз недостатньо.
За нашими оцінками, [таких «вільних ФОПів». — ред.] щонайменше 30–40% галузі. Якщо ці люди завтра втратять роботу, це не означатиме плюс 30–40% працівників для інших компаній. Це буде втрата 30–40% валютного виторгу для економіки, а далі можна рахувати, скільки податків ми втратимо.
Ольга Шаповал
Шаповал зазначила, що ФОПи входять до асоціацій і кластерів, але їм потрібен голос, який представлятиме їхні інтереси. Вона застерегла від наративу, що ФОПи III групи нібито шкодять бюджету — цю тезу навіть згадано в документах МВФ, хоча її сформулювали самі українські сторони, і численні дослідження показують, що ФОПи не є причиною дефіциту державних коштів.
За її словами, донори зараз охочіше фінансують дрібний бізнес, а не великий, тоді як дрібний бізнес в Україні — це переважно фізичні особи-підприємці, значна частина яких не має можливості виїхати за кордон. Директорка назвала це замкненим колом, яке ускладнює міжнародний розвиток галузі.
Вона нагадала, що раніше обласні та військові адміністрації могли надавати статус критичності малому бізнесу, що дозволяло підтримати компанії, які ще не досягли рівня «Дія.City», але вже займаються корисною діяльністю, зокрема в напрямі Defense Tech. Наразі таку можливість скасовано.
Повторна міграція айтівців: цифри та тенденції
Коментуючи попередню заяву про повернення 15 000 айтівців до Харкова, Шаповал навела динаміку чисельності галузі в місті. У 2022 році в Харкові та області нараховувалося приблизно 50 000–65 000 ІТ-фахівців, залежно від того, чи враховувати фрілансерів.
Після початку повномасштабного вторгнення значна частина людей виїхала, і в самому Харкові з населенням близько 300 000 людей залишилося приблизно 7000 айтівців. За словами директорки, ці дані отримані безпосередньо від компаній, які кластер консолідує майже повністю в регіоні, хоча через чутливість інформації зовнішні дослідження не можуть її підтвердити.
Після Харківської наступальної операції, що розпочалася 6 вересня 2022 року і за перший етап звільнила близько 11 500 км² території та понад 500 населених пунктів, до міста повернулося приблизно 15 000 людей. Далі, за словами Шаповал, розпочалися хвилі постійних переміщень: люди виїжджали через брак інфраструктури, повертались узимку, коли ситуація з енергетикою покращувалась, і знову переміщувались після посилення обстрілів. При цьому податки продовжують сплачуватися саме в Харкові.
Директорка розповіла, що зараз спостерігається новий приплив людей до міста через можливість бронювання — на прифронтових територіях, залежно від регіону, можна забронювати 75% або 100% працівників.
До нас повернулося стільки людей у Харків, що ми прийшли, а офіс повний.
представник однієї з компаній, за словами Ольги Шаповал

Водночас Шаповал попередила, що ситуація може швидко змінитися, якщо ворог змінить стратегію ударів, і тоді розпочнуться нові хвилі релокації. Загалом в Україні працює близько 290 000–300 000 айтівців, і приблизно 30% з них зараз фізично перебувають не там, де працюють або жили до війни, хоча точне місце їхнього перебування невідоме.
За словами директорки, люди стали значно обережнішими після ударів по офісах ІТ-компаній у Харкові та Києві, і уникають скупчень у робочих просторах. Через це статистику важко відстежувати, і кластер переважно орієнтується на податкові надходження — за цим показником Харків утримує близько 15% галузі.
Технологічна єдність як шлях до миру
Наостанок Шаповал розповіла про альянс Tech Synergy, який об’єднує вже 24 технологічні, ІТ та інженерні кластери з різних регіонів України. За її словами, учасники вже реалізують спільні проєкти, залучають грантове фінансування та вчаться працювати разом, а мета кластера — щоб кожен регіон країни мав власне технологічне об’єднання.
Директорка назвала ІТ-спільноту каталізатором креативних рішень, зазначивши, що керівники компаній переважно є відмінниками й олімпіадниками, які люблять розв’язувати складні задачі.
Технологічна єдність насправді може бути однією із запорук того, щоб настав мир, на який ми всі дуже чекаємо.
Ольга Шаповал



