Перший вересня стало межею перехідного періоду, протягом якого українські підприємства мали пройти повторну перевірку та підтвердити свій статус критично важливих. Без цього статусу компанія втрачає право бронювати від мобілізації співробітників, які підлягають військовому обліку. Видання DOU звернулося до Мінцифри, профільних ІТ-кластерів та найбільших компаній сектору, аби з'ясувати реальні наслідки цієї кампанії для фахівців.

Масового скасування бронювання уникнули

Головний висновок перевірки полягає в тому, що побоювання щодо масштабного позбавлення ІТ-спеціалістів бронювання не справдилися. За підрахунками ІТ-кластерів, загальна кількість заброньованих у галузі фахівців залишилася майже незмінною порівняно з періодом до аудиту — приблизно 20 тисяч військовозобов'язаних. Саме таку орієнтовну цифру Харківський ІТ Кластер називав ще у червні, і після завершення перевірки вона суттєво не зрушила з місця.

Для контексту: наприкінці 2025 року бронь від основного роботодавця в ІТ мали 17% опитаних чоловіків галузі, тоді як улітку 2026-го цей показник знизився до 13% (за результатами опитування 7187 респондентів). Хоча ці цифри не є прямим підсумком аудиту 2026 року, вони дають уявлення про масштаб бронювання у секторі.

Скільки компаній підтвердили критичний статус

Повної статистики по всій високотехнологічній галузі держава наразі не оприлюднила, проте відомі конкретні цифри щодо резидентів Дія City. До початку аудиту статус критично важливих мали близько 2500 таких компаній, а станом на 1 вересня його підтвердили лише 1930 резидентів.

У Мінцифри одразу пояснили, що напряму порівнювати ці два показники некоректно: частина підприємств могла підтвердити свою критичність через інший орган, наприклад, працюючи в оборонній сфері.

Дані окремих галузевих об'єднань виглядають ще більш оптимістично:

  • Харківський ІТ Кластер, що об'єднує понад 1150 компаній-учасниць, повідомив: 90% підприємств, які подавали документи, вчасно підтвердили статус;
  • IT Dnipro Community зберегла критичність для всіх компаній, яким потрібно було перепідтвердження — за словами CEO спільноти Євгена Гостіщева, станом на 1 вересня жодна з них статус не втратила;
  • Львівський ІТ Кластер не має зведеної статистики по своїх учасниках і зазначає, що держава й досі не опублікувала загальногалузевих даних.

Як пройшли перевірку найбільші ІТ-компанії

DOU також опитав кількох великих гравців ринку окремо — і в жодного з них кількість заброньованих співробітників після перевірки не зменшилася:

  • SoftServe пройшла повну процедуру підтвердження критичності через Мінцифри, рішення діятиме до липня 2027 року; кількість заброньованих — кілька сотень фахівців — залишилася без змін;
  • Ciklum до 1 вересня мала заброньованими понад 50 працівників, а після підтвердження статусу їхня кількість навіть трохи зросла відповідно до потреб бізнесу;
  • EPAM до аудиту забезпечувала бронь для 49% військовозобов'язаних співробітників, і після підтвердження критичності цей показник не змінився.

Для порівняння з іншими секторами: в оборонній промисловості перевірка виявилася жорсткішою — там статусу критичності не підтвердили 14% перевірених підприємств.

Чому показники залишилися стабільними попри складну процедуру

Сам процес перепідтвердження виявився доволі виснажливим для бізнесу: компаніям довелося заново звіряти рівень заробітних плат, податкову заборгованість, дані військового обліку та інформацію в державних реєстрах. Частину нових вимог уряд затвердив лише у липні — вже під час самої кампанії.

Найбільш відчутною проблемою стали строки розгляду заяв. Якщо у червні документи опрацьовували протягом десяти днів, то в липні та серпні через наплив звернень з'явилися суттєві затримки.

Утім, попри це навантаження, кількість реально заброньованих фахівців вдалося зберегти — насамперед тому, що ключові вимоги, зокрема мінімальна середня зарплата від 1200 євро для резидентів Дія City, у більшості великих компаній галузі були виконані ще до початку аудиту.

Що передбачають далі

За словами представників Львівського ІТ Кластера, галузь найбільше очікує переходу на повністю електронне оформлення статусу критичності, уніфікації процедур між Мінцифри та обласними військовими адміністраціями, а також можливого перегляду єдиної квоти у 50% на користь диференційованого підходу. Такий підхід міг би враховувати роль конкретних співробітників, участь компанії в оборонних проєктах та її податковий внесок.