Фінмоніторинг: від якої суми банк перевіряє перекази і що робити

Єдиної суми, після якої банк «вмикає» фінмоніторинг, немає. Закон визначає поріг 400 тисяч гривень для обов’язкового повідомлення Держфінмоніторингу, але лише для операцій з певними ознаками, наприклад з готівкою чи переказом за кордон. Підозрілою ж банк може визнати операцію на будь-яку суму, тому запит на підтвердження доходів інколи надходить і після переказу на кілька тисяч гривень.

Нижче пояснюємо, як це влаштовано за законом станом на жовтень 2026 року, які документи зазвичай просять і що робити, якщо операцію зупинили.

Що таке фінмоніторинг і хто його проводить

Фінансовий моніторинг — це система перевірок, яку встановлює Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…». Банки, платіжні установи, небанківські фінустанови та деякі інші компанії за цим законом є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Вони зобов’язані знати своїх клієнтів, аналізувати операції та повідомляти про окремі з них державі.

Державний рівень — це Держфінмоніторинг, який отримує повідомлення від банків і аналізує їх. Для банків детальні правила встановлює НБУ в Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу (постанова № 65). Тому базові вимоги однакові для ПриватБанку, monobank та інших банків, а відрізняються лише внутрішні процедури й канали зв’язку з клієнтом.

Від якої суми: порогові операції

Стаття 20 закону називає пороговою операцію на суму від 400 тисяч гривень (або еквівалент в іноземній валюті чи банківських металах за офіційним курсом). Важлива деталь: сума сама по собі не робить операцію пороговою. Потрібна ще хоча б одна з ознак, перелічених у законі:

• операції з готівкою — внесення, переказ, отримання коштів;
• перекази за кордон, зокрема до держав, які Кабмін відніс до офшорних зон;
• участь сторони, пов’язаної з державою-агресором або з юрисдикцією, що не виконує міжнародних рекомендацій у сфері протидії відмиванню коштів;
• операції політично значущих осіб, членів їхніх сімей і пов’язаних з ними осіб;
• операції електронного резидента (е-резидента).

Для організаторів лотерей та азартних ігор поріг нижчий — 55 тисяч гривень. Про порогові операції банк повідомляє Держфінмоніторинг, але це не означає автоматичного блокування: якщо гроші мають зрозуміле походження, операція зазвичай проходить як звичайна.

Підозрілі операції: сума не має значення

Стаття 21 закону прямо каже, що операція або навіть спроба її провести може вважатися підозрілою незалежно від суми. Підставою є підозра банку, що кошти пов’язані зі злочинною діяльністю, фінансуванням тероризму чи розповсюдженням зброї масового знищення. Оцінюючи це, банк враховує типологічні дослідження Держфінмоніторингу та рекомендації регуляторів.

На практиці увагу привертають не окремі великі платежі, а нетипова поведінка рахунку. Наприклад, коли оборот різко зростає, а на картку регулярно надходять кошти від багатьох незнайомих людей, які одразу виводяться далі. Саме такі схеми характерні для «дропів» — людей, що передають свої картки або рахунки для чужих операцій.

Чому банк просить підтвердити доходи

За Положенням № 65 банк ще під час відкриття рахунку з’ясовує розмір доходів і соціальний стан клієнта-фізособи, а також плановий обсяг операцій на місяць із чіткою максимальною сумою. Цю цифру ви вказуєте в анкеті, навіть якщо не пам’ятаєте про це.

Далі діють два правила, які пояснюють більшість запитів «підтвердіть джерело коштів»:

• банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, перевіряє фінансову можливість клієнта проводити заявлений обсяг операцій;
• якщо фактичні операції перевищили заявлену клієнтом максимальну суму, банк протягом десяти робочих днів аналізує його фінансові можливості й за потреби з’ясовує причини перевищення.

Друге правило не застосовується до юросіб і ФОП, а також до фізосіб, чиї звичайні операції мають раціональне пояснення, відповідають їхньому ризик-профілю та не містять індикаторів підозрілості. Отже, саме собою перевищення ліміту з анкети не є проблемою, якщо гроші пояснювані.

Які документи зазвичай підходять

Закон не містить вичерпного переліку документів для фізосіб, і кожен банк визначає його у своїх внутрішніх правилах. Головне — щоб документ пояснював, звідки взялися саме ці кошти. Найчастіше це:

• відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про доходи або довідка від роботодавця;
• податкова декларація чи книга обліку доходів, якщо ви ФОП;
• договір купівлі-продажу авто, нерухомості або іншого майна разом із підтвердженням оплати;
• договір позики, дарування чи документи про спадщину;
• виписки з інших банків або платіжних сервісів, звідки надійшли гроші;
• для криптовалюти — історія операцій на біржі, звіт про угоди та підтвердження того, звідки взялися кошти на початкову купівлю.

Документи подавайте через той канал, який вказав банк у запиті (застосунок, чат, відділення). Пояснення краще писати коротко і по суті: що за кошти, від кого, на якій підставі.

Що робити, якщо операцію зупинили або картку обмежили

1. З’ясуйте, чого саме хоче банк. Зверніться до підтримки та уточніть, які документи потрібні і в який строк. Пам’ятайте: банку заборонено повідомляти клієнту, що він передав інформацію про операцію до Держфінмоніторингу, тому детальних пояснень причин може не бути.
2. Надайте документи вчасно. Ненадання документів, потрібних для належної перевірки, за статтею 15 закону є підставою, за якої банк зобов’язаний відмовити в операції або розірвати ділові відносини і закрити рахунок.
3. Зважайте на строки. За статтею 23 банк може зупинити підозрілу операцію без попередження клієнта на два робочі дні включно з днем зупинення. Держфінмоніторинг може продовжити зупинення до семи робочих днів.
4. Не подавайте недостовірну інформацію. Неправдиві дані — окрема підстава для відмови в обслуговуванні за тією ж статтею 15.
5. Якщо вважаєте рішення необґрунтованим, спершу подайте письмову скаргу до банку, а потім можна звернутися до Національного банку. Положення № 65 вимагає від банків утримуватися від необґрунтованого де-рискінгу, тобто відмови клієнтам заради уникнення ризиків замість управління ними.

P2P-перекази, ФОП і крипто

Найбільше питань виникає в трьох ситуаціях.

Перекази з картки на картку

Окремо від фінмоніторингу банки обмежують суми P2P-переказів на картки фізосіб: ці ліміти вони встановлюють у межах спільного меморандуму банків. Чинні ліміти ми зібрали в довіднику «Ліміти НБУ 2026: валюта, готівка, перекази й оплата за кордоном».

Підприємницькі кошти на особистій картці

Якщо ви отримуєте оплату за товари чи послуги на картку фізособи, банк бачить регулярні надходження від різних людей. Для такої діяльності правильніше використовувати рахунок ФОП — про податки й рахунки підприємців читайте в розділі «Податки».

Криптовалюта

Гроші з продажу криптовалюти на P2P-платформах банки часто перевіряють додатково, бо продавець не знає, хто саме йому платить. Зберігайте історію угод і виписки з біржі. Про практичні способи виведення коштів — у матеріалі «Як вивести USDT на картку в Україні», а новини регулювання — у розділі «Регулювання».

Як зменшити ризик блокування

• Вказуйте в анкеті реальний обсяг операцій на місяць і оновлюйте його, якщо доходи змінилися.
• Не передавайте картку чи доступ до застосунку іншим людям і не приймайте на свій рахунок чужі гроші «за відсоток».
• Підписуйте призначення платежу зрозуміло: «повернення боргу», «оплата за авто за договором» тощо.
• Зберігайте договори та підтвердження великих надходжень хоча б до кінця перевірки.

Часті питання

Чи перевіряє банк усі перекази від 400 тисяч гривень?

Поріг 400 тисяч гривень стосується повідомлення Держфінмоніторингу і лише за наявності ознак зі статті 20 закону, наприклад операцій з готівкою або переказів за кордон. Звичайний безготівковий переказ на таку суму між українськими рахунками не стає пороговим автоматично.

Чи можуть заблокувати картку за невеликі суми?

Так, якщо операції мають ознаки підозрілості, бо закон дозволяє вважати підозрілою операцію незалежно від суми. Найчастіше причина — нетипова кількість надходжень від різних людей або оборот, який не відповідає заявленим доходам.

Скільки часу банк може тримати зупинену операцію?

Банк може зупинити підозрілу операцію на два робочі дні, а Держфінмоніторинг — продовжити зупинення до семи робочих днів. Аналіз перевищення заявленого обсягу операцій банк має провести протягом десяти робочих днів.

Що буде, якщо не надати документи на запит банку?

Закон зобов’язує банк у такому разі відмовити в проведенні операції або розірвати ділові відносини, тобто закрити рахунок. Тому краще відповісти на запит у вказаний строк, навіть якщо частину документів доведеться дозбирувати.

Чи скаже банк, що повідомив про мене Держфінмоніторинг?

Ні, закон забороняє працівникам банку повідомляти учасникам операції про передачу інформації до Держфінмоніторингу. Саме тому банк часто формулює запит загально, без пояснення конкретних причин.