Олександра Закусила призначили заступником міністра цифрової трансформації з питань впровадження цифрових реформ у травні 2026 року. В ефірі видання AIN.UA він пояснив логіку рішень Мінцифри щодо еАкцизу, цифрового дашборда країни та політики відкритих даних.
У Мінцифрі Закусило працює з 2020 року, а до нового призначення відповідав за електронні реєстри та дані. Серед напрямів, які він вважає пріоритетними на новій посаді, — супровід реформ еАкциз, еСуд та еНотаріат.
Про суть цифровізації та роль заступника міністра
За словами Закусила, цифровізація — це не окрема галузь, а своєрідний каталізатор для розвитку всіх інших сфер. Спершу команда формує бачення реформ, яке потім перетворюється на нормативно-правові акти, тобто змінює правове поле.

Другий напрям роботи — визначення принципів функціонування державних систем: як обробляються дані та як вони обмінюються між собою. Це більш інфраструктурна складова діяльності.
Третій елемент — мережа CDTO, яка дає змогу впроваджувати ухвалені реформи та політики на місцях, зокрема в регіонах і центральних органах виконавчої влади.
Цифровий дашборд країни: перший MVP до 100 днів уряду
Один із проєктів, за які відповідає Закусило, — так званий «цифровий дашборд» країни. За його словами, ідея data driven decision — ухвалення рішень на основі даних — на практиці стикається з проблемою: збір потрібної інформації часто триває довше, ніж є часу на управлінське рішення. Тому посадовці нерідко покладаються на власний досвід та експертні оцінки.
Щоб пришвидшити збір обʼєктивних даних, у Мінцифрі з'явилася ідея створити такий дашборд. Відповідне рішення вже закріплене постановою Кабінету Міністрів, і зараз триває розробка MVP продукту, який обʼєднає дані реєстрів в аналітичні панелі.
Перший MVP планують підготувати до 100 днів роботи уряду — тобто до 24 жовтня. Він міститиме показники готовності країни до складного осінньо-зимового періоду та здатності безперебійно надавати ключові державні послуги. Через чутливість цієї інформації доступ до неї матимуть лише урядовці, а не широка публіка.
Якщо дашборд виявиться затребуваним, його розвиватимуть далі, поступово підключаючи нові реєстри з орієнтацією на конкретні метрики, щоб кожен урядовець міг працювати у своїй ніші. Перевага рішення — можливість створювати кроссекторальні панелі, хоча наразі основний замовник — уряд.
Безпека даних і знеособлення
Закусило пояснив, що робота з масивом даних базується на статистичних метриках, зіставлених під конкретні цілі, при цьому звʼязок між людиною та її персональними даними розривається ще на етапі архітектурного планування систем.

Усі системи Мінцифри захищені, а ДП «Дія» виконує роль адміністратора за визначеним фреймворком. Тобто дані знеособлюються ще на стороні власника, а на боці «Дії» діє стандартизований захист персональної інформації.
Постанова також передбачає відкриття публічного інтерфейсу для громадян, але команда чекає на зворотний звʼязок, оскільки будь-який державний проєкт потребує бюджетних коштів. Утім рішення на основі статистики, за словами Закусила, уже демонструють перспективу раціональнішого використання бюджету та швидшої реакції на потреби громадян і бізнесу.
Відкриті дані та перспектива розсекречення реєстрів
За словами заступника міністра, останні 15 років Україна будувала свою екосистему державних реєстрів на принципах прозорості й підзвітності, щоб громадяни мали змогу перевіряти дії держави за першоджерелом, а не лише довіряти офіційним дашбордам. Команда відкритих даних працює вже понад десять років, і хоча її склад змінювався, інституційна спадкоємність збереглася.
Для оцінки доцільності закриття інформації застосовують методологію трискладового тесту.
- «Що захищаємо, закриваючи інформацію?»
- «Яка конкретно буде шкода від розголошення цієї інформації?»
- «Чи ця шкода важливіша за суспільний інтерес знати цю інформацію?»
Зараз цей підхід намагаються вдосконалювати, щоб точніше визначити, які дані варто й надалі тримати закритими, а які можна відкрити.
Закусило наголосив, що завершення бойових дій саме по собі не усуне всі ризики. Інструмент оцінки ще потребує доопрацювання, адже після початку війни держава приховала частину даних, хоча інтернет памʼятає все — деякі відомості вже публікувалися раніше й лишаються актуальними, оскільки кардинально не змінюються.
Щодо оборонних підприємств наразі розглядають варіант окремого підходу до приховування даних, але остаточного рішення поки немає.
Чимало ризиків, на думку Закусила, свого часу недооцінили. Наприклад, інформація про адреси майна держслужбовців закрита в реєстрі декларацій, тоді як у реєстрі речових прав на нерухоме майно дані про всіх осіб залишаються відкритими. За його словами, це питання балансу, яке не має швидких відповідей, але потребує розвʼязання.

Запускати її, маючи щонайменші сумніви, щодо стабільності та безперервності роботи, це політично безвідповідально.
Олександр Закусило
«Дія.Engine» і плани виходу за кордон
Серед інших проєктів Закусило назвав «Дія.Engine» — low-code платформу для створення реєстрів і систем за єдиним стандартом. Він порівняв її з типовим пакетом програм на кшталт Microsoft Office, зауваживши, що аналогічного комплексного рішення саме для державних сервісів і реєстрів на ринку немає.
Платформа вже представлена на європейському треці Public Sector Tech Watch, який відстежує ключові цифрові інновації в державному секторі, а також на порталі ЄС про взаємодію цифрових систем держав (interoperability). «Дія.Engine» фігурує там як приклад українського рішення, яке можна адаптувати для інших держав. Інтерес проявляють не лише європейські країни, а й країни Африки.
За словами Закусила, попри проведені презентації, про кроснаціональне впровадження говорити ще зарано — складається враження, що партнери радше придивляються до продукту, щоб згодом створити власний аналог. Він додав, що про конкретні країни-перемовники наразі заявляти некоректно, оскільки перемовини тривають.
Закусило уточнив, що «Дія.Engine» — продукт, кастомізований під конкретну державу: в Україні діють власні цифрові підписи та система обміну даними «Трембіта». Тому йдеться не про продаж готового рішення, а радше про консультації щодо впровадження та технологічний стек. Частина платформи перебуває в Open Source, і українські розробники можуть допомогти доопрацювати її під конкретний продукт — хоча це більше іміджева, ніж фінансова історія.
На внутрішньому ринку команда зараз переоцінює виклики, що виникли після запуску всіх реєстрів. Цього року заплановані базові оновлення, а наступного — більш масштабні архітектурні зміни.
Перенесення еАкцизу на 1 липня 2027 року
У жовтні 2026 року Верховна Рада проголосувала за перенесення запуску еАкцизу, і Мінцифра підтримала це рішення. За словами Закусила, систему використовуватимуть приблизно 80 000 користувачів, і навіть етап їхньої реєстрації становив би серйозний виклик.
Він пояснив, що електронна система багатогранна: ще до виробництва чи імпорту формується унікальний ідентифікатор, потім наноситься унікальна акцизна марка для кожної одиниці продукції, після чого відбувається логістика та торгівля — як оптова, так і роздрібна, із залученням усіх власників ліцензій.
Наразі основний фокус тестування — виробники та імпортери алкогольної й тютюнової продукції як початкова ланка обігу. До роботи над системою еАкциз залучені команда ДП «Дія» та розробники.
Закусило наголосив, що стабільність роботи системи напряму повʼязана з надходженнями до бюджету, тому запускати її без упевненості у безперебійності — політично безвідповідально. Без тривалішого тестування гарантувати надійність неможливо, тому команда нарощує штат технічної підтримки — за його словами, кілька людей не можуть одночасно підключати 80 000 потенційних користувачів.
Систему тестують уже близько року, і за цей час зʼявилися нові запити від бізнесу та нова нормативна база. Серед додаткових модулів, які ще потрібно розробити, — модуль відстеження аномальної поведінки в економічних операціях, зокрема при замовленні електронних акцизних марок.
Мінцифра закликає малий і середній бізнес — виробників і ритейлерів підакцизної продукції — долучатися до тестування заздалегідь, а не чекати останніх днів обовʼязкової реєстрації. Для цього запущено Sandbox, де економічні оператори можуть перевіряти інтеграцію власних облікових систем, тестувати робочі процеси та усувати технічні помилки до офіційного старту еАкцизу.
Найчастіший запит бізнесу — офлайн-режим
За словами Закусила, найпоширеніше прохання бізнесу стосується роботи офлайн-застосунку: оператор має зберігати можливість працювати, навіть якщо система еАкцизу тимчасово недоступна.

Він зазначив, що Мінцифра не планує допускати масштабних збоїв, адже має досвід роботи з високонавантажувальними проєктами, які зазвичай стабільно доступні. Проте з огляду на поточні реалії — можливі проблеми з інтернетом чи електропостачанням — така вимога закріплена в законі, і її виконуватимуть. Зараз триває внутрішнє тестування офлайн-рішення, яке згодом передадуть бізнесу.
Шлях до Agentic State
Закусило зазначив, що перехід від цифрової до агентної держави є офіційною ціллю Мінцифри, хоча особисто для нього це не першочергова професійна мета. Він розглядає цю концепцію насамперед крізь призму «Дія.Engine» — платформи, задуманої як базовий рівень якісної обробки й зберігання даних, що є фундаментом для подальшого руху до Agentic State.
За його словами, технологічні системи з часом «дозрівають»: ще кілька років тому йшлося про генеративний штучний інтелект загалом, без думки про його інтеграцію в конкретні послуги. Наразі зʼявляються нові моделі, а Мінцифра паралельно розвиває власну — «Сяйво». Закусило припустив, що штучний інтелект може пришвидшити перехід до агентної держави навіть сильніше, ніж він сам очікує.



