Одразу після реєстрації підприємці нерідко поспішають перейти на спрощену систему, орієнтуючись лише на розмір ставки. Проте фахівці радять не поспішати з таким рішенням, бо кінцевий результат залежить від співвідношення доходів і витрат, типу клієнтів та потреби у роботі з ПДВ.
У яких випадках вигідніша загальна система
На загальній системі ФОП сплачує 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору, але лише з чистого прибутку. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла адвокатка юридичної компанії «Приходько та партнери» Юлія Панасюк.
Ключова відмінність полягає в тому, що оподатковується не весь оборот, а різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з підприємницькою діяльністю. ЄСВ у цьому розрахунку враховується окремо.
Через це загальна система залишається доречною для тих підприємців, у кого левова частка доходу йде на витрати. Мова йде, зокрема, про:
- закупівлю товарів та сировини
- обладнання
- оренду
- логістику
- інші суттєві витрати, що підтверджуються документально
У такій ситуації оподаткування саме чистого прибутку може виявитися вигіднішим за формально нижчу ставку єдиного податку.
Кому підійде третя група
Інакше виглядає ситуація для бізнесу з мінімальними витратами й високою рентабельністю. У 2026 році ФОП третьої групи без ПДВ сплачують 5% доходу як єдиний податок і ще 1% доходу — як військовий збір. Ці платежі рахуються від суми отриманого доходу, а не від прибутку.
Юлія Панасюк зазначає, що третю групу варто розглядати підприємцям, які працюють у таких напрямках:
- консультації
- ІТ
- маркетинг
- дизайн
- інші професійні та дистанційні послуги
Для таких видів діяльності типова невелика частка витрат, які можна документально підтвердити.
Юлія Панасюк
Умовно це можна побачити навіть на простому розрахунку. Якщо порівнювати лише ПДФО та військовий збір на загальній системі – загалом 23% чистого оподатковуваного доходу – із 5% єдиного податку та 1% військового збору на третій групі, то важливим стає співвідношення витрат і прибутку. Чим нижчі витрати та вища рентабельність бізнесу, тим частіше спрощена система має фінансову перевагу. Водночас остаточний розрахунок потрібно робити з урахуванням ЄСВ, ПДВ, можливих податкових пільг та конкретної структури операцій.
Юлія Панасюк, адвокатка ЮК «Приходько та партнери»
Особливості першої та другої груп
Для першої та другої груп єдиного податку діє інша логіка — тут сума платежу фіксована:
- у 2026 році максимальна ставка єдиного податку становить 332,80 гривні на місяць для першої групи та 1729,40 гривні — для другої
- військовий збір для ФОП першої та другої груп дорівнює 864,70 гривні на місяць
- конкретний розмір ставки єдиного податку визначають місцеві ради
Такий формат може підійти невеликому бізнесу зі стабільним і передбачуваним оборотом. Водночас варто зважати на обмеження щодо видів діяльності та кола клієнтів.
Зокрема, ФОП другої групи, що надає послуги, має право працювати з фізичними особами та іншими платниками єдиного податку. Якщо ж основними замовниками є юридичні особи чи ФОП на загальній системі, друга група для такої моделі роботи не підходить.
Окрему увагу варто звернути на важливість роботи з ПДВ. Якщо значна частка клієнтів є платниками ПДВ і потребує податкового кредиту, перехід на третю групу зі ставкою 5% без ПДВ може негативно вплинути на умови співпраці.
Що перевірити перед переходом на спрощену систему
Перш ніж змінювати систему оподаткування, адвокатка радить проаналізувати щонайменше чотири параметри:
- річний оборот
- частку підтверджених витрат у структурі доходу
- статус і структуру основних клієнтів
- необхідність роботи з ПДВ
Сам перехід відбувається за визначеною процедурою. ФОП на загальній системі може добровільно перейти на спрощену, подавши заяву до податкового органу не пізніше 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому підприємець повинен відповідати вимогам обраної групи єдиного податку.
Рекомендація ФОПам – не переходити на єдиний податок лише тому, що його ставка номінально нижча. Перед зміною системи варто зробити податковий розрахунок хоча б за останні 6 – 12 місяців роботи та порівняти, скільки фактично було б сплачено на кожній із систем.
Юлія Панасюк, адвокатка ЮК «Приходько та партнери»
Отже, спрощена система здебільшого вигідніша для бізнесу з високою рентабельністю, невеликими витратами й відповідною моделлю роботи. А для підприємців із високою собівартістю, суттєвими підтвердженими витратами, специфічними клієнтами чи потребою у ПДВ загальна система в окремих випадках залишається доречнішим варіантом.
