Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після засідання уряду повідомив про виявлення двох нових нафтових родовищ на південному сході країни із сукупними запасами приблизно 135 мільйонів барелів, пише Hürriyet Daily News.

За словами Ердогана, видобування на родовищах Газілер і Чардакли стартувало ще у жовтні. Їхня розробка покликана підняти добовий видобуток нафти в регіоні Габар до понад 100 тисяч барелів вже у другій половині 2027 року.

Варто уточнити, що 135 мільйонів барелів — це лише попередня оцінка загальних покладів у надрах, а не гарантований обсяг, який вдасться видобути. Туреччина поки не розкрила ні оцінку видобувних запасів, ні окремі виробничі показники для кожного з родовищ. За приблизними розрахунками, вартість цих 135 мільйонів барелів становить близько 12,4 мільярда доларів.

На сьогодні в провінції Ширнак, де розташований регіон Габар, діють 184 свердловини, які дають близько 84 тисяч барелів нафти щодня — це приблизно 8% усього нафтового споживання Туреччини.

Завдяки роботам з освоєння родовищ у Габарі та введенню в експлуатацію нових свердловин добовий видобуток нафти в регіоні збільшиться на 30%

Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини

У другій половині 2027 року кількість діючих свердловин у регіоні, за прогнозами, зросте приблизно до 230.

Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар підтвердив факт відкриття нових родовищ і наведені показники видобутку. Він пов'язав нарощування видобутку з реалізацією національної енергетичної стратегії до 2040 року та курсом країни на енергетичну незалежність.

Загальний видобуток у регіоні Габар уже сягнув 75,4 мільйона барелів. Ердоган і Байрактар стверджують, що це дало змогу скоротити дефіцит поточного рахунку Туреччини на 6 мільярдів доларів.

Президент також зазначив, що видобуток на рівні 120 тисяч барелів на добу за нинішніх цін міг би приносити економіці країни додаткові 4,4 мільярда доларів щороку, проте не назвав конкретних термінів досягнення такого показника.

Ердоган підкреслив, що регіональні конфлікти негативно позначаються на енергетичній безпеці та стабільності постачання ресурсів. За його словами, Анкара прагне знизити ці ризики, диверсифікуючи постачальників, маршрути транспортування та джерела енергії.

На тлі економічного зростання, збільшення населення та підвищення рівня життя попит на енергоносії в країні продовжуватиме зростати. Тому уряд робить ставку на внутрішній видобуток нафти й газу, розширюючи геологорозвідувальні роботи та буріння.

Державна Турецька нафтова корпорація (TPAO) розпочала видобуток у районі Джуді-Габар на родовищі Шехіт Есма Чевік у 2021 році. У 2022-му роботи поширились на родовище Шехіт Тегмен Акденіз, а у 2023-му — на Шехіт Айбюке Ялчин. У 2024 році додалися ще три родовища: Мехмет Ірфан Гюлер, Булмушлар і Бюлент Садіоглу. У 2025-му розпочалося освоєння родовища Агачюрду.

Байрактар зазначив, що поліпшення безпекової ситуації в регіоні дозволило TPAO активніше проводити сейсмічну розвідку та буріння.

Туреччина продовжує купувати російську нафту

У серпні Туреччина скоротила закупівлі нафти з Росії — це сталося через українські дронові атаки, які порушили роботу чорноморських нафтових терміналів РФ.

У липні Туреччина, яка входить до найбільших покупців сортів КТК та Urals, завезла з російських портів близько 900 тисяч тонн сировини, тоді як у червні обсяги поставок сягали 1,2 мільйона тонн.

У жовтні стало відомо, що Анкара домовилась про закупівлю частини російського дизельного пального, яке США дозволили постачати на світовий ринок без санкційних обмежень. Алпарслан Байрактар назвав цю угоду такою, що має "важливе значення для енергетичної безпеки країни".