Українська медицина дедалі активніше відмовляється від паперової бюрократії та живих черг, переходячи в цифровий формат. Пацієнти вже звикли до електронних рецептів, направлень і лікарняних, і схоже, що далі систему чекає ще одне оновлення — штучний інтелект, який має розвантажити лікарів від рутинної роботи з документами та пошуку потрібних даних.
Про те, куди рухається цифровізація охорони здоров'я, скільки на цьому вже вдалося зекономити та як у лікарнях застосовують ШІ, розповіла заступниця міністра охорони здоров'я України з цифрового розвитку Марія Карчевич в інтерв'ю MC.today.
У чому вимірюється економія від цифрових сервісів
Головна перевага онлайн-інструментів для звичайних людей — це заощаджений час і менша кількість непотрібних візитів до медзакладів. Тепер можна дистанційно підписати декларацію з лікарем, оформити електронний рецепт, направлення чи лікарняний, не виходячи з дому.
Цифрові рішення також дають змогу порівнювати вартість препаратів. У межах програми «Доступні ліки» медикаменти за е-рецептом видають безоплатно або з незначною доплатою. Якщо ж потрібні інші ліки, пацієнт може зісканувати QR-код із супровідної пам'ятки до рецепту й перейти в Національний каталог цін, аби підібрати вигідніший варіант.
Результати цифровізації помітні і в масштабах держави: лише за останні шість місяців лікарні зекономили 2,8 млрд грн, скориставшись електронним каталогом Prozorro Market.
Як цифрові дані впливають на модель фінансування
Перехід у цифру тісно пов'язаний зі зміною підходу до фінансування галузі. Програма медичних гарантій оплачує конкретні надані пацієнтам послуги, а не просто утримання закладу за фіксованим кошторисом, як це було раніше.
Завдяки ЕСОЗ держава отримує реальну картину роботи медзакладів: можна оцінювати доступність послуг, наявність обладнання, виявляти нетипові показники та планувати, куди рухати систему далі.
Що від цифровізації отримує приватна медицина
Наявність відкритих API та єдиних стандартів обміну даними в ЕСОЗ відкриває приватним IT-компаніям можливість будувати власні цифрові продукти й розвивати медичні інформаційні системи.
МОЗ планує в перспективі відкрити бізнесу доступ до узагальнених і знеособлених даних. Їх можна буде застосовувати для аналізу ринку, розробки нових сервісів та створення рішень на основі штучного інтелекту.
Міністерство також налаштоване на подальшу співпрацю з приватним IT-сектором. Саме так уже функціонує ЕСОЗ: держава відповідає за центральну інфраструктуру та правила гри, а приватні медичні інформаційні системи створюють зручні сервіси для кінцевих користувачів.
Штучний інтелект вже перевіряють у лікарнях
Застосування ШІ в медицині перестало бути суто експериментальним. МОЗ розробляє підходи до його впровадження, готує відповідне нормативне регулювання та планує запустити MedTech Sandbox для тестування й масштабування нових інноваційних рішень.
Деякі ШІ-інструменти вже проходять перевірку безпосередньо в медзакладах. Згідно з опитуванням МОЗ, більш ніж 65% медичних працівників підтримують ідею впровадження таких технологій.
Найбільшого ефекту очікують від автоматизації одноманітних процесів. Штучний інтелект здатний допомагати лікарям вести медичну документацію та швидше знаходити потрібну клінічну чи нормативну інформацію. Для пацієнтів це може означати простіший пошук лікаря, зручніший запис на прийом і легший доступ до інформації про доступні послуги.
Однак остаточне рішення щодо лікування має ухвалювати саме медичний працівник. ШІ здатен аналізувати дані та підказувати варіанти клінічних рішень, але не має підміняти лікаря.
На що орієнтуватимуться пацієнти при виборі лікаря
Цифрові сервіси вже впливають на те, як людина обирає лікаря чи медичний заклад. Значення має все — відгуки, зручність розташування, наявність потрібного фахівця й обладнання, а також те, чи є в закладу договір з НСЗУ. Якщо послуга покрита таким договором, отримати її можна безкоштовно.
Надалі цифрові інструменти мають надавати пацієнтам ще детальнішу і зрозумілішу інформацію про доступні медичні послуги та можливості конкретних закладів.
Таким чином цифровізація змінює не лише спосіб отримання медичної допомоги, а й саму архітектуру системи охорони здоров'я. Електронні сервіси вже дають реальну економію часу та коштів, а штучний інтелект може взяти на себе частину рутинних завдань лікарів, залишивши ключові рішення за медичними фахівцями.
