Податкова служба відповіла на індивідуальний запит щодо долі податкового зобов'язання з ПДВ, коли товар, переданий за договором комісії, фізично зникає внаслідок обстрілу складу. Йдеться про ІПК ДПС від 15.09.2026 №5505/ІПК/99-00-21-03-02.

Що саме роз'яснила ДПС

Схема працює так: власник продукції, тобто комітент, доручає її реалізацію іншій особі — комісіонеру, за що той отримує обумовлену договором винагороду (ст. 1011 ЦКУ). Виручку від продажу отримує комітент.

Ключовий нюанс конструкції в тому, що право власності на продукцію до моменту її фактичного продажу кінцевому покупцю зберігається саме за комітентом.

Для цілей оподаткування ПКУ цю цивільно-правову особливість не враховує: у день, коли товар фізично потрапляє до комісіонера, комітент-платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкове зобов'язання так, ніби відбулося звичайне постачання, а також оформити й зареєструвати податкову накладну.

Проблема в тому, що запланований продаж далеко не завжди реалізується за планом — продукція може згоріти ще в мирний час, а під час війни склад комісіонера нерідко потерпає від обстрілів чи руйнувань.

Увага! Комісіонер, приймаючи товар від комітента, відповідає за втрату, недостачу або пошкодження такого товару (ст. 1021 ЦКУ). Якщо це відбулося за форс-мажорними обставинами, права та обов’язки сторін договору в такому випадку чітко визначаються договором. Не виключено і те, що одна із сторін договору отримає страхове відшкодування.

Головне питання тут — що відбувається з уже нарахованим ПЗ з ПДВ, якщо товар так і не буде проданий, а відповідна податкова накладна зареєстрована на комісіонера.

Висновок ДПС: У разі знищення (втрати) товару (в т.ч. внаслідок дії обставин непереборної сили), при передачі якого комісіонеру в межах договору комісії комітентом були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ та складена і зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, у комітента відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, визначені п. 192.1 ПКУ. Відповідно, комітент позбавлений можливості сформувати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної ним при передачі такого товару комісіонеру.

ДПС

Наскільки обґрунтована така позиція податківців

З погляду ПДВ передача продукції комісіонеру прирівнюється до постачання — це перша подія за п. 187.1 ПКУ. Саме на цю дату в комітента виникає обов'язок нарахувати зобов'язання та скласти накладну. Той факт, що право власності за цивільним законодавством формально ще не переходить (на чому наполягав автор запиту до ДПС), у податковому обліку ролі не відіграє.

Повний перелік підстав, за якими можна скласти розрахунок коригування до податкової накладної, міститься в п. 192.1 ПКУ. Серед них:

  • зміна суми компенсації вартості товарів чи послуг, у тому числі через подальший перегляд цін
  • перерахунок у разі повернення товарів або послуг постачальнику
  • повернення постачальником суми отриманої передоплати

Важливо! У разі втрати чи знищення товару на складі комісіонера жодна з цих умов не виконується: повернення товару комітенту не відбувається (оскільки товар фізично втрачено/знищено); кошти за товар не повертаються покупцю; зміна суми компенсації вартості відсутня.

Відповідно, факт знищення продукції після її передачі комісіонеру — навіть якщо причина в бойових діях чи інших форс-мажорних обставинах — не дає підстав для коригування за ст. 192 ПКУ.

  • розрахунок коригування до податкової накладної не оформлюється
  • раніше нараховане податкове зобов'язання так і залишається в обліку комітента

Ця позиція вже не вперше озвучується фіскальною службою — аналогічні висновки містилися в ІПК від 02.09.2026 №5240/ІПК/99-00-21-03-02 та від 03.03.2023 №484/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Чи можна застосувати «воєнну» пільгу з ПДВ

У подібних суперечках платники ПДВ часто апелюють до п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, однак ця норма регулює зовсім іншу ситуацію.

Йдеться про тимчасове правило воєнного стану, яке звільняє від нарахування компенсуючих податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ у випадку знищення чи втрати товарів через форс-мажор.

Якби продукцію знищили ще на складі комітента, тобто до її постачання, то в мирний час довелося б визнавати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ саме тому, що такий товар уже не братиме участі в господарській діяльності власника. Під час же воєнного стану завдяки згаданій пільзі застосовувати п. 198.5 ПКУ в такому випадку не потрібно.

Але в розглянутій ситуації комітент уже визнав податкове зобов'язання з ПДВ у момент відвантаження товару комісіонеру, тобто товар вважається використаним в оподатковуваній операції. Оскільки зменшити це зобов'язання ні ПКУ, ні ДПС не дозволяють, застосування п. 198.5 ПКУ тут не потрібне, а відповідно й пільга за п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ також не діє.

Які ПДВ-наслідки чекають комісіонера

У розглянутій ІПК податкова не торкнулася наслідків саме для комісіонера. На думку редакції, комісіонер цілком може уникнути нарахування компенсуючих податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ, спираючись на пільгу з п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Для цього знадобляться документальні підтвердження:

  • первинні документи на знищений товар
  • сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини

Самих довідок від ДСНС, поліції чи інших служб недостатньо — потрібен саме сертифікат Торгово-промислової палати, в якому зафіксовано, що конкретний товар знищено внаслідок обстрілу чи іншого форс-мажору.

Водночас, судячи з практики роз'яснень ДПС, якщо комісіонер так і не розрахувався з комітентом за знищений товар, податківці можуть піддати сумніву право комісіонера на податковий кредит — таку позицію містить ІПК від 02.09.2026 №5240/ІПК/99-00-21-03-02.

Водночас існують і м'якіші роз'яснення: в ІПК від 15.09.2026 №5503/ІПК/99-00-21-03-02 податківці визнали, що пільга за п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ діє незалежно від того, оплачено знищений товар чи ні. Тому комісіонеру в такій ситуації варто отримати власну індивідуальну податкову консультацію і діяти відповідно до неї.

Які практичні наслідки для комітента? Податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані при передачі товару, залишаються. Розрахунок коригування не складається і не реєструється в ЄРПН. У бухгалтерському обліку комітент списує товар (на підставі документів від комісіонера, сертифіката ТПП тощо) на витрати. Для податку на прибуток спеціальних різниць щодо такого списання ПКУ не передбачає (витрати визнаються за правилами бухобліку за умови належного документального підтвердження).

Де почитати більше про податкові наслідки знищення майна внаслідок обстрілів

  • Майно знищене внаслідок обстрілу: перелік документів від ДСНС, Нацполіції, ТПП та покрокова інструкція
  • Знищення майна звільняє від податку: ДПС навела умови 2026 р.
  • Знищення товарів у 2026 році через ворожий обстріл: що з нарахуванням ПДВ при списанні