7 жовтня представники Львівського ІТ Кластера та ширшого технологічного сектору взяли участь у «Парламентському діалозі» з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Темою розмови стали оновлений проєкт Цивільного кодексу України, цифровізація цивільного права та практичні законодавчі труднощі, з якими стикається технологічний бізнес.

Потреба в оновленні цивільного законодавства назріла давно: чинний кодекс ухвалили ще 2003 року, задовго до того, як цифрова економіка набула сьогоднішніх масштабів. За цей час значна частина майнових, особистих та ділових відносин перейшла в онлайн, а технології стали базовою складовою і бізнесу, і повсякденного життя.

Стефанчук розповів про підходи, закладені в новий проєкт кодексу, а представники техбізнесу принесли на зустріч конкретні кейси та проблеми, що потребують законодавчого розв'язання. За підсумками сторони окреслили напрями для подальшої спільної роботи держави й технологічного сектору.

Цифрові права, активи та договори

Центральна ідея нового Цивільного кодексу — привести цивільне право у відповідність до цифрової реальності.

Один із пунктів проєкту — запровадження поняття цифрової особистості. Передбачається врегулювати цифрову приватність, захист інформації онлайн, цифрову репутацію та інші права, що виникають у цифровому середовищі. Обговорювали й захист від фішингу та кібератак, а також право на інформаційний спокій.

Окремо йшлося про цифрові об'єкти: перелік об'єктів речових прав пропонують доповнити цифровими й віртуальними активами та акаунтами, а також передбачити можливість їх успадкування.

Торкнулися й електронних договорів. За пропонованим підходом, електронна форма договору має стати повноцінним інструментом цивільного обороту без обов'язкового паперового дублювання — крім випадків, коли письмова форма потрібна для захисту прав людини. Йдеться також про розширення переліку сучасних видів договорів для господарської діяльності.

Ще одна тема — чіткі правила роботи з персональними даними та реєстрами. Проєкт передбачає запровадження європейських підходів до захисту персональних даних, зокрема стандартів GDPR. Бізнес наголосив, що потребує прозорих правил зберігання даних та доступу до реєстрів.

Правовий статус оборонних IT-рішень

Одним із найгостріших питань, порушених техбізнесом, стала кодифікація програмних рішень для оборонного сектору.

Компанії зауважили, що сучасна зброя дедалі більше залежить саме від софту, тоді як чинні процедури кодифікації та допуску до експлуатації орієнтовані переважно на фізичні вироби з їхніми технічними характеристиками. Через це продукти, у яких програмне забезпечення є головним елементом, часто просто не можуть пройти цю процедуру, що створює реальні перешкоди для розробників оборонних технологій.

За підсумками діалогу представники бізнесу долучаться до опрацювання цієї проблеми, аби спільно створити зрозумілий механізм для програмних оборонних рішень.

Також обговорили взаємодію техбізнесу з держорганами в ситуаціях, коли чинні процедури не враховують специфіку нових продуктів. Серед наступних кроків — окремі робочі зустрічі з представниками відповідних держустанов для розбору конкретних кейсів.

Штучний інтелект та інтелектуальна власність

Ідеться про запровадження окремого правового режиму для штучного інтелекту та результатів, створених за його участі. Водночас на зустрічі окремо підняли питання статусу коду й інших результатів інтелектуальної діяльності, що постали без застосування AI.

Руслан Стефанчук запитав представників техбізнесу, як найкраще врегулювати захист авторських прав на код, написаний людиною, та інші розробки без участі AI. Для бізнесу це прикладне питання: розвиток генеративного штучного інтелекту змінює саму логіку створення програмних продуктів і цифрового контенту, тож потрібне чітке законодавче рішення.

Проєкт також передбачає окремі норми щодо військових та ІТ-розробок в оборонній сфері і посилення правового захисту ноу-хау як самостійного активу.

Інтелектуальна власність та експорт оборонного софту

Техбізнес підняв питання прав на технологічні розробки, створені у співпраці з військовими.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли військовослужбовці беруть участь у створенні технологічних рішень або розробляють їх у вільний від служби час. Учасники зустрічі зійшлися на тому, що права на такі розробки та механізми їх захисту потрібно чітко прописати.

Ще один практичний виклик — можливість експорту оборонного програмного забезпечення. За словами представників компаній, бізнесу часто незрозуміло, як отримати потрібні дозволи та які правила діють для експорту таких продуктів.

Руслан Стефанчук відповів, що для детального опрацювання цих питань варто залучити профільні державні інституції, і запропонував провести окрему зустріч за участі Міністерства оборони України та Міністерства цифрової трансформації України, щоб розглянути конкретні кейси бізнесу.

Український софт та технологічна незалежність

Окрема тема зустрічі — залежність частини державних процесів від іноземного софту та потреба розвивати українські альтернативи.

Стефанчук наголосив: спершу треба визначити, які саме програмні рішення потрібні державі, сформулювати вимоги до них, а вже тоді разом із технологічним сектором опрацювати можливості їх розробки в Україні та законодавчі умови для цього.

Ця тема особливо актуальна для оборонного сектору, де українські компанії вже створюють власні програмні рішення. Учасники зазначили, що такі продукти можна не лише застосовувати всередині країни, а й масштабувати та виводити на міжнародні ринки.

Цей підхід пов'язують із ширшим завданням технологічної та економічної незалежності України — створенням умов, за яких цифрові продукти, патенти й ліцензії формуватимуть дедалі більшу частку економічної цінності держави.

Представники бізнесу також обговорили зв'язок нового Цивільного кодексу з процесуальним законодавством: зміна матеріальних норм повинна супроводжуватися відповідними змінами судових процедур.

За словами Голови Верховної Ради, спершу планують сформувати нові норми цивільного права, а вже потім працювати над змінами до процесуального законодавства — зокрема щодо цивільного судочинства, непозовного провадження та процедур встановлення юридичних фактів. Таким чином, оновлення цивільного законодавства розглядають як комплексну реформу, що має змінити не окремі норми, а всю архітектуру приватного права.

Чому не лише «швидкі рішення»

Техбізнес запропонував не чекати завершення роботи над усім кодексом, а розв'язувати окремі практичні проблеми поступово: визначати проблему, напрацьовувати рішення, збирати фідбек від бізнесу й вносити зміни.

Команда, що працює над проєктом кодексу, пояснила: багато проблем взаємопов'язані, тож точкові зміни можуть не дати системного ефекту. Робота над документом уже показала залежність норм про власність, зобов'язання, договори та інші сфери цивільного права одна від одної. Тому замість окремих правок команда пропонує оновлювати архітектуру цивільного законодавства загалом, наближаючи її до європейських підходів.

Водночас це не виключає участі бізнесу в процесі. Як зазначив Голова Верховної Ради, представники технологічного сектору зможуть тестувати запропоновані норми на реальних бізнес-ситуаціях та давати фідбек ще до їх остаточного ухвалення.

За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити комунікацію між командою Верховної Ради та юридичними й технологічними експертами компаній — учасниць Львівського ІТ Кластера. Серед наступних кроків — систематизувати проблеми та пропозиції бізнесу, сформувати робочу групу і проводити окремі зустрічі з профільними державними органами.