Парламент не підтримав урядові законопроєкти про запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до €150, проте це не означає, що тема закрита. Депутати не відкинули саму реформу, а лише повернули документи на доопрацювання, тож українцям варто готуватися до того, що додатковий податок таки з'явиться. Шанси на це залишаються високими, адже відповідний закон входить до переліку умов програми макрофінансової допомоги Євросоюзу, а від нього залежить транш приблизно у $3,7 млрд.

2 вересня речник Європейської комісії Балаж Уйварі зазначив, що Брюссель уважно спостерігає за перебігом обговорення законопроєкту в Україні. За його словами, ЄС не наполягає на ухваленні урядового тексту без жодних правок — головне, щоб потрібний закон зрештою був прийнятий у будь-якій прийнятній формі.

Крім найжорсткішого урядового варіанта, у Раді розглядали ще два альтернативні законопроєкти. Документ №15460-1 пропонував заморозити митні платежі, ставки та пільги на час воєнного стану і протягом року після його завершення, аби не тиснути додатково на споживачів і не розхитувати бізнес. Проєкт №15460-2 по суті дублював урядову ідею, але переносив дату набуття нею чинності на перший день року після повного вступу України до ЄС. Утім профільний податковий комітет парламенту підтримав саме варіант, запропонований урядом.

Чому парламент повернув законопроєкти про ПДВ на посилки

За законопроєкт №15460 проголосували 194 нардепи, а за пов'язаний з ним №15112-д — 198, тоді як для ухвалення потрібно щонайменше 226 голосів. Після цього 244 депутати підтримали рішення повернути обидва документи уряду для суттєвого доопрацювання.

Опоненти реформи побоюються, що нова система оподаткування зробить дорожчими покупки українців у закордонних інтернет-магазинах. Окремо йшлося про волонтерів і військових, які замовляють з-за кордону обладнання для потреб оборони.

Це стосується, зокрема, комплектуючих для дронів, деталей радіостанцій, тактичного одягу та іншого спорядження. Критики моделі вважають, що скасування пільги призведе до подорожчання таких товарів через ПДВ.

Ще один аргумент опонентів — масштаб покупок, яких торкнеться реформа. Згідно з матеріалами до законопроєкту, приблизно 86% міжнародних посилок мають фактурну вартість до €50, а отже, нові правила зачеплять величезну кількість дрібних замовлень.

Депутатам також не вдалося узгодити терміни запуску нових норм, поріг, з якого стягуватиметься податок, і те, чи виправдають додаткові надходження до бюджету зростання витрат громадян.

Чим примітний урядовий варіант податкової реформи

Уряд пропонував повністю скасувати пільгу з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до €150 — саме цю редакцію Верховна Рада не підтримала у запропонованому вигляді.

Тепер, після повернення законопроєктів на доопрацювання, параметри реформи доведеться визначати заново. Найбільш дискусійними лишаються поріг оподаткування, дата набуття законом чинності та те, як зміни вплинуть на закордонні покупки українців.

Окремо не вирішене питання товарів, які військові та волонтери купують за кордоном для оборонних потреб. Тобто депутати не заперечують саму ідею реформи, але наявна модель потребує змін.

Чому на кону $3,7 млрд

Балаж Уйварі пояснив, що закон про скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок — одна з 12 умов, які потрібно виконати для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги ЄС.

На 2026 рік у межах цієї програми передбачено €8,35 млрд, з яких Україна вже отримала €3,2 млрд. Черговий транш Єврокомісія планує виплатити на початку осені, а його обсяг оцінюють приблизно у $3,7 млрд.

Відповідний закон має бути ухвалений, щоб виплати могли продовжитися за планом.

Балаж Уйварі, представник Європейської комісії

Отже, Брюссель не вимагає механічно затвердити чинну редакцію документа — важливо лише те, щоб Україна ухвалила закон, який виконує погоджену умову програми.

На що піде €90 млрд від ЄС

Окремо від осіннього траншу Євросоюз затвердив масштабнішу програму підтримки України на €90 млрд на 2026–2027 роки, покликану покрити бюджетні й оборонні потреби.

Загальну потребу України в цих сферах на найближчі два роки оцінюють приблизно у €135 млрд, тож пакет ЄС у €90 млрд закриє близько двох третин цієї суми. Решту, приблизно €45 млрд, мають надати інші міжнародні партнери та союзники.

ЄС планує розподілити пакет майже порівну — по €45 млрд у 2026 та 2027 роках. З цієї суми €60 млрд призначені на оборонні спроможності та розвиток оборонно-промислового потенціалу, ще €30 млрд — на бюджетну підтримку.

Макрофінансова допомога є частиною цієї системи: через неї Україна отримує кошти в обмін на виконання погоджених реформ та інших умов. Перший транш у €3,2 млрд у межах програми країна отримала 25 червня.

Чи збільшить ЄС обсяг допомоги

На початку вересня журналісти запитували Єврокомісію, чи планує вона переглядати обсяги фінансування з огляду на зростання витрат України та нові потреби, спричинені війною.

У Брюсселі підтверджують, що масштаб цих потреб усвідомлюють, але наразі зосереджені на реалізації вже узгодженого плану обсягом €90 млрд. Про додаткові кошти понад цю суму Єврокомісія поки не заявляє.

Домбровскіс і Корецький обговорять реформу

Після голосування у Раді питання переходить у площину переговорів щодо нової редакції закону. Наступного тижня заплановано відеоконференцію єврокомісара Валдіса Домбровскіса з прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким, де серед інших тем обговорять і закон про міжнародні посилки.

Україні тепер потрібно знайти формулу, яка одночасно задовольнить парламент і виконає умову програми ЄС. Від результату цих переговорів залежить подальший рух до траншу обсягом близько $3,7 млрд.