Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що народні обранці рекомендували ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт №16036 від 04.09.2026. Документ впроваджує норми статті 4 Директиви Ради (ЄС) 2016/1164, відомої як ATAD.

Як зазначив Гетманцев, окрім перегляду підходу до врахування процентних витрат, у проєкті закладено й низку інших новацій — для аграрного сектору, тваринництва, а також для спрощення спілкування бізнесу з податковою службою.

Як зміниться облік процентних витрат з 2028 року

Сьогодні норма п. 140.2 ПКУ діє так: якщо борг перед нерезидентами перевищує власний капітал компанії більш ніж у 3,5 раза, вступає в дію обмеження. Проценти понад встановлені 30% збільшують фінансовий результат, який підлягає оподаткуванню. Детальніше про те, як працюють ці правила зараз і що пропонує законопроєкт №16036, видання вже писало раніше.

Натомість чинну модель тонкої капіталізації планують замінити на єдиний показник — 30% EBITDA, без прив'язки до співвідношення боргу та капіталу.

  • обмеження торкнеться лише надлишку процентних витрат над процентними доходами;
  • невраховану частину надлишкових витрат можна буде переносити без часового ліміту;
  • невикористаний ліміт дозволять переносити впродовж п'яти років навіть за відсутності витрат на запозичення у відповідному періоді;
  • встановлено пороги: 500 тис. євро — без умов, і до 3 млн євро — за наявності кваліфікованих витрат.

З 1 січня 2028 року нові правила поширюватимуться на всі боргові зобов'язання незалежно від статусу кредитора. Тобто обмеження стосуватимуться не лише запозичень від нерезидентів, а й від резидентів.

Податкова не зможе вдруге вимагати ті самі документи

Законопроєкт передбачає заборону для податківців вимагати від платників дані та папери, які вже є в державних реєстрах і базах, доступ до яких ДПС має за законом.

Завдяки цьому бізнес має подавати контролюючим органам менше повторних документів.

Що зміниться для аграрного сектору

Четверта група єдиного податку. На сьогодні, щоб залишатися у четвертій групі, частка сільськогосподарського виробництва має сягати щонайменше 75% (пп. 4 п. 291.4 ПКУ).

У 2027–2028 роках пропонують тимчасово дозволити відходити від цієї вимоги, якщо дохід від несільськогосподарської діяльності не перевищить показник попереднього року. Завдяки цьому аграрії зможуть зберегти четверту групу навіть у разі падіння доходів від основного виробництва. Нюанси визначення сільгоспчастки видання розглядало в окремому матеріалі про суборенду земель платниками ЄП четвертої групи.

Пропорційний розрахунок МПЗ. На період воєнного стану п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлює мінімальні податкові зобов'язання для сільськогосподарських угідь: 700 грн за гектар, а якщо частка ріллі в межах ділянки сягає щонайменше 50% — 1400 грн за гектар.

Законопроєкт пропонує закріпити розрахунок цих мінімальних сум пропорційно до кількості місяців, протягом яких земля перебувала у володінні чи користуванні впродовж року.

Такий підхід, до речі, вже застосовується на практиці — на підставі роз'яснення Мінфіну від 02.02.2026 №11230-09-62/3132, яке підтримала ДПС. Тобто зміни фактично переведуть наявну адміністративну практику в законодавчу площину та приберуть неоднозначність у нарахуванні мінімальних сум МПЗ при зміні власника чи користувача землі протягом року.

Врахування суборендної плати. Перелік платежів, які зменшують МПЗ, зараз визначає ст. 297-1 ПКУ.

Пропонується доповнити цей перелік витратами на суборенду державних земель через Державний земельний банк, що знизить податкове навантаження на суборендарів.

Виправлення помилкових нарахувань. Орендарям нададуть право звертатися до ДПС для уточнення даних про помилково нараховані фізособам-орендодавцям МПЗ та плату за землю.

Це має полегшити виправлення таких помилок без потреби залучати власника земельної ділянки до кожного окремого звернення.

Варто зауважити: наразі йдеться лише про запропоновані норми. Остаточний вигляд правил і строки їх набрання чинності залежатимуть від тієї редакції законопроєкту №16036, яку врешті ухвалить Верховна Рада.