Податкова служба Дніпропетровщини звернула увагу бізнесу на те, наскільки суттєву роль відіграють місцеві майнові податки у наповненні бюджетів громад. До цієї категорії належать плата за землю та податок на нерухоме майно, за рахунок яких territories отримують кошти на розвиток, утримання інфраструктури та соціальні потреби мешканців.

Статистика підтверджує вагомість цих надходжень: за перші десять місяців 2026 року бюджети Дніпропетровської області отримали 7,1 млрд грн податку на майно, що становить 16,7% усіх бюджетних надходжень регіону. Основну частку цієї суми — 6,3 млрд грн — забезпечила саме плата за землю.

Для компаній, які мають у власності нерухомість чи земельні ділянки, коректне обчислення податкових зобов'язань та дотримання термінів звітування залишаються критично важливими елементами фінансової дисципліни.

Звітність з податку на майно: ключові моменти для бізнесу

Податок на майно охоплює, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Його зобов'язані сплачувати власники житлових і нежитлових об'єктів — фізичні та юридичні особи, включно з нерезидентами, яким належить така нерухомість в Україні.

Компанії самі розраховують суму податку виходячи з об'єктів, що перебували в їхній власності станом на 1 січня звітного року. Подати річну декларацію до контролюючого органу за місцем розташування об'єкта потрібно не пізніше 20 лютого. Нарахована річна сума ділиться на рівні квартальні частини.

Крім своєчасності подання, варто ретельно перевіряти кожен показник у декларації — навіть незначна помилка здатна спотворити розрахунок податкового зобов'язання.

Податківці радять звернути особливу увагу на такі позиції:

  • розмір мінімальної заробітної плати — для обчислень за 2026 рік застосовується показник станом на 1 січня, тобто 8647 грн;
  • дані про пільги — обов'язково вказувати код пільги згідно з Довідником податкових пільг, її відсоток і суму;
  • тривалість володіння об'єктом — потрібно точно зазначити кількість місяців, протягом яких нерухомість перебувала у власності підприємства;
  • повноту декларації — подання звітності з порожніми полями не вважається належним виконанням обов'язку декларування;
  • надвеликі житлові об'єкти — якщо площа квартири перевищує 300 кв. м, а будинку — 500 кв. м, додатково нараховується 25 000 грн на рік за кожен такий об'єкт або його частку.

Ретельність у цих деталях дозволить уникнути зайвих запитів від контролюючих органів, необхідності уточнень та можливих донарахувань.

Чому важливо перевіряти кожен об'єкт нерухомості

Окрему увагу слід приділити правильній класифікації об'єктів оподаткування.

Так, під час перевірки звітності одного з підприємств з'ясувалося, що компанія не задекларувала належні їй нежитлові сільськогосподарські будівлі.

Підприємство виходило з того, що такі об'єкти звільнені від оподаткування, однак його фактичний основний вид діяльності не відповідав критеріям, за якими передбачене подібне звільнення.

У підсумку компанію зобов'язали сплатити податок, і до місцевого бюджету додатково надійшло 4 525 958,65 грн.

Цей приклад демонструє: сама назва чи призначення будівлі автоматично не гарантує право на пільгу. Визначальними є фактичний вид діяльності підприємства та реальні умови використання майна.

Що робити, якщо нерухомість пошкодила війна

Бойові дії суттєво позначилися на майновому стані багатьох компаній — частина будівель зазнала пошкоджень або була знищена повністю.

Для таких ситуацій законодавство передбачає окремі правила оподаткування.

Якщо об'єкт постраждав або зруйнований внаслідок збройної агресії рф, насамперед слід офіційно задокументувати факт пошкодження чи знищення.

Після отримання акта, довідки або висновку інформацію про нерухомість необхідно внести до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Зробити це можна одним із способів:

  • через електронний сервіс порталу «Дія»;
  • звернувшись до центру надання адміністративних послуг;
  • через нотаріуса.

Саме дані з цього реєстру слугують підставою для врахування пошкодження чи знищення об'єкта при визначенні податкових зобов'язань.

Для знищеної або пошкодженої внаслідок війни нерухомості діють спеціальні правила звільнення від податку, які залежать від ступеня пошкодження та того, чи придатний об'єкт до подальшого використання.

Якщо пошкодження незначні, об'єкт лишається придатним до експлуатації і потребує лише поточного ремонту, органи місцевого самоврядування можуть знизити ставку податку або звільнити власника від сплати повністю.

Плата за землю під знищеною будівлею: чи нараховується

Окреме питання для бізнесу — чи треба платити за земельну ділянку, на якій стояла зруйнована внаслідок війни нерухомість.

З 23 жовтня 2026 року діє оновлений порядок, за яким ділянки під знищеними житловими або нежитловими об'єктами звільняються від нарахування та сплати плати за землю.

Звільнення починає діяти з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості, зафіксована у Державному реєстрі.

Пільговий період триває до завершення місяця, в якому відбувається одна з подій:

  • реєстрація права власності на новозбудований об'єкт на цій же земельній ділянці;
  • припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підприємства, які вже подали декларації з платою за такі ділянки, мають право переглянути раніше заявлені зобов'язання та подати уточнену звітність, щоб скоригувати нараховані суми за відповідний період.

Увага до деталей як основа правильного оподаткування

Коректне нарахування податку на нерухомість і плати за землю вимагає від підприємств уважного обліку майна, правильного застосування пільг та своєчасного подання звітності.

Особливо важливо перевіряти всі об'єкти нерухомості у власності компанії, уникати помилок у розрахунках і вчасно оновлювати інформацію про майно.

  • Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) — ст. 266, 286.
  • Закон України від 09.06.2026 №4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».