Норвегія має намір не пізніше 2028 року підготувати конкретний план освоєння родовища «Фен» (Fensfeltet) — найбільшого з відомих на континенті родовищ рідкісноземельних металів. Про це повідомляє euronews.
Ділянка «Фен» лежить приблизно за 150 км на південний захід від Осло. За попередніми оцінками, у ній залягає 15,9 мільйона тонн оксидів рідкісноземельних елементів, серед яких неодим і празеодим. Саме ці матеріали застосовують у виробництві потужних магнітів для електрокарів, у зеленій енергетиці та у створенні військової техніки.
Просування проєкту гальмують екологічні ризики. Дослідники зафіксували в цій місцевості 78 видів флори і фауни, яким загрожує зникнення, — серед них рідкісні жуки, дерева, мохи та гриби.
Мета полягає в тому, щоб мати готовий план не пізніше 2028 року, а бажано – й раніше
Сесілія Мірсет, міністерка промисловості Норвегії
У норвезькому уряді підкреслюють: розробка «Фен» здатна зміцнити ланцюги постачання критичної сировини не лише для Європи, а й для всього західного світу. Наразі жодна європейська країна не видобуває рідкісноземельні метали, тож регіон майже повністю залежить від імпорту з Китаю.
Рідкісноземельні елементи є основою для випуску величезної кількості товарів — від смартфонів і електромобілів до бойових літаків. У Євросоюзі їх офіційно віднесли до переліку критично важливих ресурсів.
Правами на видобуток у «Фен» володіє компанія Rare Earths Norway (REN), яка планує запустити виробництво у першій половині 2030-х років.
Що ще відбувається у сфері критичної сировини
Західні гравці активно вкладають кошти у бразильську галузь рідкісноземельних металів, намагаючись сформувати альтернативу Китаю та обмежити вплив Пекіна на цей ринок. Водночас сама Бразилія переслідує власні інтереси й не хоче перетворитися на сировинну базу для найбільших економік світу. За обсягом запасів рідкісноземельних елементів країна поступається лише Китаю.
Домінування Китаю в цій галузі турбує не тільки Сполучені Штати, а й інші впливові держави. Зокрема, Індія запустила програму розвитку виробництва критичних елементів вартістю 4,6 млрд доларів.
