Міністерство економіки та довкілля разом із бізнес-асоціаціями та аналітичними центрами продовжує переговори щодо запуску страхового механізму компенсації перших збитків (first loss) на суму до $10 млн. Профінансувати його пропонують через підвищення ставки податку на додану вартість з 20% до 21%, проте бізнес поки не поспішає підтримувати цю пропозицію.

За інформацією агентства «Інтерфакс-Україна», минулого тижня без участі журналістів пройшла ціла серія перемовин, а ще щонайменше дві зустрічі запланували на вівторок і одну — на середу.

Наразі публічну підтримку моделі фонду висловили Федерація роботодавців України (ФРУ), Нафтогазова асоціація України та Ukrainian Food Retail Alliance. Водночас три інші впливові об'єднання — Американська торгівельна палата (AmCham), Європейська бізнес асоціація (EBA) та Спілка українських підприємців (СУП) — офіційної позиції ще не озвучили, хоча також обговорюють ініціативу всередині своїх структур.

На форумі «Think Small First – Спочатку думай про малих», організованому Національною бізнес-коаліцією за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) 21 вересня, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман заявив, що малий бізнес не підтримує таку схему й пропонує розглянути інший варіант, який обійдеться без підняття ставки ПДВ.

Голова ради ФРУ Дмитро Олійник раніше пропонував інше джерело наповнення фонду — імпортний збір на товари, які не є критично важливими.

Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на тому ж форумі підкреслила, що йдеться передусім про продовольчу безпеку держави, оскільки найбільше постраждали логістичні центри, зокрема ті, що обслуговують постачальників харчової продукції, якими користується й малий бізнес.

Чи правильний, чи ідеальний на 100% цей інструмент? Ні, тому що ми збільшуємо дисбаланс між платниками і неплатниками податків, оскільки ті самі товари в нас на ринку і з ПДВ, і без ПДВ: тобто ті, хто платники ПДВ, будуть мати більше навантаження, більші ризики, але це вихід… Це екстраординарний захід, але такий, який позбавить нас від перебоїв в постачанні харчування… Якщо є інший вихід, який ви вважаєте більш ефективним, ви достатньо маєте до доступу і до Міністерства фінансів, і до Міністерства економіки.

Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів

За словами Воробей, ця тема стане предметом окремої зустрічі Мінфіну з Мінекономіки у четвер.

Генеральна директорка BDO в Україні Віра Савченко у ніч на вівторок опублікувала на своїй сторінці у Facebook результати власного дослідження, за яким 225 приватних компаній і брендів публічно повідомили про пошкодження чи знищення своїх активів або товарів на підконтрольній Україні території.

Лише у третьому кварталі 2026 року вже 75 епізодів ураження приватного бізнесу – більше, ніж у будь-якому попередньому кварталі з початку повномасштабної війни.

Віра Савченко, генеральна директорка BDO в Україні

За наведеною нею статистикою, у другому кварталі цього року зафіксували 15 подібних епізодів, а в першому — лише 6.

Савченко зауважила, що офіційна сума збитків відома лише щодо 29 із 225 випадків і становить $0,8 млрд, тоді як міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко оцінював загальні щорічні втрати приблизно у $10 млрд.

За її даними, знищено 2,1 млн кв. м складських приміщень — це близько 42% усього фонду складської нерухомості класу A/B, враховуючи площі, збудовані після 2022 року. У Київському регіоні втрати сягають близько 1,5 млн кв. м із 2,2 млн кв. м, тобто 68%.

Саме тому критичною є ініціатива Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України створити #firstloss механізм компенсації воєнних збитків бізнесу. Модель ще не фінальна: зараз Мінекономіки разом із Мінфіном, НБУ, ЕКА, страховим ринком та міжнародними партнерами валідує фінансову й операційну конструкцію.

Віра Савченко, генеральна директорка BDO в Україні

Раніше прем'єр-міністр Сергій Корецький та міністр Олександр Кравченко повідомляли, що держава планує внести у спецфонд компенсацій від обстрілів близько $1 млрд, отриманих завдяки підвищенню ставки ПДВ з 20% до 21%. Ліміт виплат для одного учасника становитиме $10 млн, а сама участь у програмі коштуватиме 2% від суми покриття. Міжнародні партнери, за розрахунками, доповнять фонд ще на $1-2 млрд, а запрацювати він має з початку 2027 року через державне Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Товарні запаси фонд компенсувати не буде.

У Мінекономіки пояснюють вибір підвищення ПДВ як джерела фінансування бажанням охопити всі галузі економіки, звести до мінімуму інфляційний ефект та сприяти виведенню бізнесу з тіні — адже учасниками програми можуть стати лише платники ПДВ. Альтернативні варіанти, наприклад додаткове імпортне мито, за цими критеріями виглядають гірше. За попередніми оцінками, кожен додатковий відсотковий пункт ставки ПДВ може підвищити інфляцію на 0,8 в.п.

Перший заступник профільного парламентського комітету Ярослав Железняк в кулуарах щорічної Ялтинської європейської стратегії (YES 2026) зазначив журналістам, що одним із можливих компромісів може стати тимчасове підвищення ставки ПДВ лише на один рік.

Голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа висловила сумніви, що парламент підтримає підвищення ставки ПДВ для наповнення такого фонду. А голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова на форумі «Think Small First – Спочатку думай про малих» виступила категорично проти того, щоб перекладати ці збитки на плечі споживачів, — саме такий ефект, за її словами, матиме підвищення ставки ПДВ.

Бізнес під час перемовин остерігається, що кошти від підвищення ПДВ можуть не дійти до реальних компенсацій, а скасувати таке підвищення потім буде складно. Крім того, підприємці вважають, що сама ідея підняти податок створить небезпечний прецедент. Вони закликають уряд натомість звернути увагу на «сірий» і «чорний» ринки як альтернативне джерело наповнення фонду.