Поняття «податкове навантаження» — яке також називають «податковою ефективністю», «рівнем сплати податків» чи «податковою віддачею» — показує, яку частку доходу або обороту компанії забирають сплачені податки. Саме за цим показником податкова служба визначає, наскільки ризиковим є той чи інший платник. Цікаво, що в Податковому кодексі України (ПКУ) формального визначення цього терміна взагалі немає.

Бюджету вигідно, коли бізнес платить більше, але жоден нормативний акт не фіксує конкретної суми чи частки, яка вважалася б достатньою. Це завжди розрахункова величина, яка впливає на ставки податків і визначення об'єктів та бази оподаткування. Теоретично сплата рівно того, що передбачає ПКУ, мала би вважатися нормою.

Та на практиці контролюючі органи активно користуються цим показником, формуючи план перевірок і оцінюючи «податкову поведінку» компаній. У фіскальної служби є власне уявлення про те, скільки конкретний платник повинен віддавати у вигляді податків.

Відповідно, рівень податкового навантаження впливає на ризик потрапити до плану перевірок, на те, як податкова сприймає бізнес, і на можливість отримати статус учасника «Території високого рівня податкової довіри», відомої як Клуб білого бізнесу.

На яких нормах ґрунтується визначення податкового навантаження

Хоча самого терміна в ПКУ немає, його застосування спирається на кілька нормативних документів.

Стаття 77 ПКУ описує порядок формування плану-графіка документальних планових перевірок. За пунктом 77.2, до нього потрапляють платники з ризиком несплати податків і зборів, причому частота перевірок залежить від рівня ризику: для високого — не частіше разу на рік, для середнього — раз на два роки, для незначного — раз на три роки.

Постанова Кабінету Міністрів від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» встановлює критерії ризиковості платників ПДВ і механізм блокування накладних. Саме цією постановою закріплено формулу обчислення показника загального податкового навантаження (показник D), який застосовують для автоматизованого моніторингу.

Наказ ДПС від 05.03.2025 №195 оновив Довідник кодів податкової інформації, де деталізуються конкретні ситуації ризиковості платників. Документ розширює критерій 8 Порядку №1165 і містить коди, якими користуються комісії ДПС при розгляді відповідності платника критеріям ризиковості.

Підпункт 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ регулює формування переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, де рівень податкового навантаження — один із головних критеріїв.

Як саме розраховується податкове навантаження

Формула обчислення відрізняється залежно від конкретного податку та мети аналізу.

Згідно з практикою ДПС, податкове навантаження з ПДВ розраховується за формулою: ПНПДВ = ПДВ до сплати : Обсяг постачання (без ПДВ) × 100% де: ПДВ до сплати — задекларована позитивна сума податку до сплати; Обсяг постачання — задекларований обсяг постачання товарів та послуг на митній території України за всіма операціями (за ставками 20%, 14% та 7%), без урахування ПДВ.

Цей коефіцієнт ДПС застосовує, щоб оцінити коректність сплати ПДВ і вирішити, чи потрібна додаткова перевірка. Коли показник суттєво відхиляється від середнього по галузі, податкова може посилити моніторинг або внести підприємство до плану перевірок.

Для автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків несплати ПДВ застосовується показник D, який розраховується за формулою (див. п. 2-1 Порядку №1165): D=S : T де: S — загальна сума сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами сум ЄСВ та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за період, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в ЄРПН, та за які настав граничний строк сплати суми ПДВ; T — загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 ПКУ (20%, 0%, 7% та 14%), зазначена платником податку в податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН за операціями у періоді, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в ЄРПН, та за які настав граничний строк сплати суми ПДВ. Автоматизований моніторинг відбувається, якщо значення показника D становить понад 0,05.

Варто враховувати, що до показника T входять постачання за всіма ставками ПДВ із статті 193 ПКУ — 20%, 0%, 7% і 14%. Тобто рахуються й ті операції, за якими жодне податкове зобов'язання не виникає, включно з нульовою ставкою.

Податкове навантаження з податку на прибуток (у відсотках) розраховується як співвідношення задекларованої до сплати суми податку на прибуток до доходу: ПН = ПнП : Д х 100 де: ПнП (податок на прибуток) = р. 06 + р. 06.1 + р. 06.2 + р. 06.3 + р. 06.4 + р. 08 + р. 10 + р. 12 + р. 15 декларацій з прибутку; Д (дохід) = р. 01 декларацій з прибутку.

Вплив галузевих показників на індивідуальне навантаження

ДПС веде окрему статистику середнього рівня податкового навантаження в розрізі галузей за КВЕД, і ці дані опубліковані на сайті служби.

Платники можуть самостійно порівняти власні показники із середнім рівнем сплати податків у своїй галузі — це дозволяє оцінити, як податкові органи можуть сприйняти саме їхній бізнес.

Достатньо вибрати потрібний період, наприклад січень–грудень 2025 року, та відповідну галузь за КВЕД, щоб побачити рівні сплати податку на прибуток, ПДВ і єдиного податку третьої групи.

Зв'язок навантаження з планом перевірок

Рівень податкового навантаження — один із головних критеріїв, за якими ДПС формує план перевірок.

Можна виділити три основні групи податкових ризиків:

  • Невідповідність декларування — коли доходи та обсяги постачання зростають, а задекларовані податки лишаються на тому самому рівні або помітно нижчі за середньогалузеві
  • Взаємовідносини з ризиковими контрагентами — співпраця з компаніями, які перебувають у розшуку, мають кримінальні провадження, пов'язані з ухиленням від сплати податків, або демонструють ознаки фіктивності
  • Значний розмір інших витрат — перевищення операційних витрат над собівартістю, а також великі та зростаючі суми дебіторської й кредиторської заборгованості

Постанова №1165 визначає 8 критеріїв ризиковості платника ПДВ, і найчастіше застосовується критерій 8 — наявність у контролюючих органів інформації, яка свідчить про ризиковість конкретної господарської операції.

Вплив на участь у Клубі білого бізнесу

З 1 жовтня 2024 року в Україні працює програма «Територія високого рівня податкової довіри», відома як Клуб білого бізнесу: її учасники отримують переваги в податковому адмініструванні. Щоб потрапити до переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання законодавства, потрібно відповідати низці критеріїв, і показники податкового навантаження серед них ключові.

Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування рівень сплати податку на прибуток ≥ середній по галузі за останні 4 квартали; рівень сплати ПДВ ≥ середній по галузі за останні 12 звітних періодів (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання); рівень заробітної плати ≥ середня по галузі в регіоні × 1,1 за останні 12 місяців (за наявності мінімум 5 працівників). Для юридичних осіб – платників єдиного податку III групи рівень сплати податків до бюджету ≥ середній по галузі; рівень заробітної плати ≥ середня по галузі в регіоні × 1,1 за останні 12 місяців (за наявності мінімум 5 працівників).

На сайті «Територія високого рівня податкової довіри» можна переглянути відповідні показники для юридичних осіб і ФОПів на різних системах оподаткування.

Спільні вимоги до всіх категорій платників

  • Відсутність порушень строків подання звітності
  • Відсутність рішення про включення до ризикових платників ПДВ
  • Відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ
  • Відсутність порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців
  • Відсутність санкцій до платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників
  • Відсутність процедур банкрутства або припинення діяльності
  • Відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників
  • Відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців
  • Відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування
  • Перебування на обліку в ДПС більше 1 року

Переваги для учасників Клубу білого бізнесу

  1. Мораторій на документальні перевірки: фактичні та документальні перевірки не проводяться, крім випадків бюджетного відшкодування, питань трансфертного ціноутворення, перевірок за ініціативою самого платника або за наявності доказів чи інформації про ризики сплати податків
  2. Скорочення строків перевірок: камеральну перевірку в цілях бюджетного відшкодування ПДВ скорочено до 5 робочих днів, документальну — до 10
  3. Індивідуальні податкові консультації: ДПС надає їх протягом 15 календарних днів без можливості продовження цього строку
  4. Особистий консультант-комплаєнс-менеджер: закріплюється за платником і супроводжує всі питання адміністрування податків

Методи оцінки та аналізу податкового навантаження

Для ефективної оцінки навантаження варто застосовувати комплексний підхід, що поєднує кілька методів.

Наприклад, якщо компанія сплачує 200 000 грн податків за загального доходу 1 000 000 грн, податкове навантаження становитиме 20%.

  • Аналіз фінансових показників — дозволяє зрозуміти, як податкове навантаження впливає на чистий прибуток, операційний прибуток та інші ключові метрики
  • Порівняння з галузевими стандартами — зіставлення власного рівня навантаження із середньогалузевим дає розуміння конкурентної позиції та ризику потрапити до плану перевірок

Як аналіз навантаження допомагає мінімізувати ризики

Регулярний аналіз податкового навантаження дає підприємству змогу керувати податковими ризиками й знижувати ймовірність конфліктів із контролюючими органами.

1. Внутрішній податковий аудит

Систематичний внутрішній аудит дозволяє виявити потенційні проблеми ще до того, як прийде податкова. Завдання такого контролю включають:

  • встановлення достовірності, правильності та своєчасності нарахування і сплати податкових зобов'язань
  • виявлення порушень норм чинного законодавства
  • податкове планування та прогнозування
  • оцінку та попередження податкових ризиків
  • запобігання порушенням податкового законодавства через розробку превентивних заходів

2. Моніторинг показників ризиковості

Платникам варто регулярно перевіряти свої показники в розділі «Податковий аудит» Електронного кабінету платника податків. Там щокварталу з'являється інформація про високий ступінь ризику несплати податків, якщо його офіційно розрахувала інформаційно-комунікаційна система ДПС.

Порожня вкладка «Критерії ризику ст. 77 ПКУ» означає, що платника не зараховано до категорії високого ризику. Проте це не привід розслаблятися — власні показники навантаження варто контролювати постійно.

3. Легальна оптимізація податкового навантаження

Законна оптимізація передбачає використання дозволених законом інструментів для зменшення навантаження. Основні методи:

  • Вибір оптимальної системи оподаткування — правильне рішення між загальною та спрощеною системою може суттєво змінити рівень навантаження
  • Використання податкових пільг — законодавство передбачає пільги для малого бізнесу, підприємств у пріоритетних галузях та стартапів
  • Раціональне ведення обліку та документообігу — коректне оформлення первісної вартості активів, умов договорів і собівартості впливає на розмір податкових зобов'язань
  • Облікова політика — грамотне управління нею допомагає планувати зобов'язання та уникати ризиків
  • Контроль за контрагентами — перевірка партнерів на ризиковість є важливим превентивним кроком, бо співпраця з ризиковими суб'єктами може стати причиною для включення до плану перевірок

4. Дотримання податкової дисципліни

Своєчасне виконання податкових обов'язків захищає від штрафних санкцій та інших юридичних наслідків. Для цього потрібно:

  • регулярно стежити за змінами в податковому законодавстві
  • тримати в курсі актуальні форми звітності та терміни їх подання
  • застосовувати коректні методи обчислення податкових зобов'язань

ДПС дедалі більше зважає не лише на фінансові показники, а й на загальний рівень податкової дисципліни — так звані «поведінкові ризики». Йдеться про швидкість реакції бізнесу на запити, своєчасність подання звітності, коректність сплати податків і готовність підтримувати контакт із контролюючими органами.

Практичні рекомендації для бізнесу

Практичні рекомендації для бізнесу Для ефективного управління податковим навантаженням та мінімізації ризиків бухгалтерам рекомендується таке. Регулярно проводити внутрішній аналіз податкового навантаження — щонайменше раз на квартал порівнювати власні показники з галузевими середніми значеннями, розміщеними на субсайті ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Документувати всі господарські операції — забезпечити належне первинне документування операцій, особливо при взаємодії з новими контрагентами. Контролювати показник D — відстежувати співвідношення сплачених податків до обсягу постачань, щоб уникнути блокування податкових накладних. Розглянути можливість вступу до Клубу білого бізнесу — якщо показники підприємства дозволяють відповідати критеріям, це забезпечить суттєві переваги у взаємодії з ДПС. Залучати податкових консультантів — професійна допомога фахівців з податкового права може стати критичною для оцінки поточних процесів, підготовки звітності та стратегічної оптимізації податкових платежів. Реагувати на запити ДПС — ігнорування запитів податкової є помилкою, оскільки ненадання відповіді може стати підставою для призначення позапланової перевірки та включення до плану-графіка комплексних перевірок.