Індивідуальна податкова консультація ДПС від 16.06.2026 №3470/ІПК/99-00-21-03-02 стосується типової ситуації: українська компанія, зареєстрована платником ПДВ, замовила послуги в іноземного постачальника. Оскільки за статтею 186 Податкового кодексу місцем постачання цих послуг визнавалася територія України, отримувач нарахував податкові зобов'язання з ПДВ за датою першої події — складання документа про надання послуг, зареєстрував відповідну податкову накладну й того самого місяця відніс суму до податкового кредиту.

Докладно про подібні ситуації ми розповідали тут і тут. А зразок такої ПН ми навели в статті за посиланням (приклад 4).

Згодом нерезидент прийняв рішення пробачити компанії борг за надані послуги. Керівництво втішене тим, що кредиторська заборгованість зникає з балансу, а бухгалтерія натомість замислюється: чи впливає це на облік ПДВ, чи варто скасовувати вже використаний податковий кредит, і чи можна на цій підставі зменшити податкові зобов'язання.

Що таке кредит-нота і як до неї ставляться податківці

У Податковому кодексі термін «кредит-нота» відсутній, тож фахівці ДПС спираються на міжнародну ділову практику та норми цивільного права. По суті кредит-нота — це документ, яким постачальник повідомляє покупця про зарахування певної суми на його рахунок. Це може бути винагорода за виконання конкретних показників або, як у цьому випадку, зменшення чи повне списання зобов'язання за раніше поставлений товар або надану послугу.

ДПС зауважує, що згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна договору фіксується за згодою сторін, і змінювати її після виконання зобов'язань заборонено. Водночас закон дозволяє просто пробачити борг.

Наслідки отримання кредит-ноти в обліку повністю залежать від умов договору та умов, передбачених у кредит-ноті. Це може бути або зменшення ціни послуги, або списання заборгованості за неї без зміни вартості.

ДПС

У розглянутому випадку йдеться саме про другий варіант — прощення боргу без перегляду вартості послуг. Детальніше про різні типи кредит-нот та їхні ПДВ-наслідки можна прочитати у статті «Кредит-нота від нерезидента: коли це бонус, коли знижка, а коли – плата за маркетингові послуги».

Позиція ДПС: коригувати ПДВ не потрібно

Чи оподатковується ПДВ списання боргу за кредит-нотою

Ні. Об'єктом оподаткування ПДВ визнаються операції з постачання послуг, місце постачання яких перебуває на митній території України, згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 ПКУ. Проте саме списання кредиторської заборгованості не підпадає під визначення «постачання послуг» за підпунктом 14.1.185 ПКУ, тож податкових наслідків тут не виникає.

Чи потрібен розрахунок коригування до вже зареєстрованої податкової накладної

Ні, складати РК не потрібно. ДПС наголошує: якщо кредит-нота не змінює договірну вартість отриманих послуг, а лише прощає борг, то підстав зменшувати нараховані податкові зобов'язання й оформлювати розрахунок коригування немає. Норма пункту 192.1 ПКУ застосовується тільки тоді, коли реально змінюється сума компенсації — через перегляд ціни, повернення товару або передоплати. У цьому ж випадку вартість послуги залишається тією самою, тож формальних підстав для РК немає.

Податкові зобов'язання та податковий кредит, сформовані резидентом при отриманні послуг від нерезидента, не підлягають коригуванню незалежно від причин, чому оплата не буде здійснюватися.

ДПС

Це стосується як добровільного прощення боргу за кредит-нотою, так і списання заборгованості через закінчення строку позовної давності.

Практичні висновки

  1. Нових податкових зобов'язань з ПДВ не з'являється: списання кредиторської заборгованості внаслідок прощення боргу нерезидентом не є об'єктом оподаткування, і складати РК до раніше зареєстрованих ПН на отримані послуги не потрібно.
  2. Прощення боргу означає припинення зобов'язання, а не перегляд суті операції: сторони не переписують історію і не змінюють первісну вартість послуг — грошове зобов'язання просто припиняється відповідно до статті 605 ЦКУ, а сама послуга вже надана й спожита.
  3. Отримувач послуг має особливий статус платника: коли послугу постачає нерезидент, саме український покупець відповідає за нарахування й сплату ПДВ до бюджету за пунктом 180.2 ПКУ. Базою оподаткування є контрактна вартість (пункт 190.2 ПКУ), а зобов'язання виникають за першою подією — оплатою або підписанням акту (пункт 187.8 ПКУ). Резидент самостійно відображає податкові зобов'язання в декларації (пункт 208.3 ПКУ) і сам виписує собі податкову накладну (пункт 208.2 ПКУ).
  4. Подальша відсутність оплати нерезиденту не анулює нараховані ПЗ з ПДВ: оскільки послуги фактично надані, постачання вважається таким, що відбулося, і раніше нараховані зобов'язання коригуванню не підлягають.
  5. Компенсуючий ПДВ у такому разі не потрібен: підприємство законно скористалося податковим кредитом за отриманими послугами, сплатило відповідний ПДВ і своєчасно зареєструвало податкову накладну, тож усі умови для кредиту виконані. Скасування другої події — оплати послуг, яка сама по собі не породжує ПЗ з ПДВ, — не анулює цей кредит. Іноді податківці намагаються вимагати нарахування компенсуючих зобов'язань за пунктом 198.5 ПКУ у випадках, коли товар чи послуга залишаються неоплаченими після списання боргу, посилаючись на нібито безоплатне отримання. Але до імпорту послуг таке правило не застосовується.

Більше матеріалів про списання безнадійної кредиторської заборгованості та особливості кредит-нот можна знайти у виданні «Дебет-Кредит».