Європейська комісія має намір мобілізувати 45 мільярдів євро позикових коштів, спираючись на гарантії спільного бюджету Євросоюзу, щоб підтримати Україну перед зимою, яка може стати найскладнішою з часу повномасштабного вторгнення Росії.

Видання Financial Times пише, що наступного року Київ очікує дефіцит фінансування приблизно у 70 мільярдів євро. Єврокомісія взяла на себе зобов'язання закрити близько двох третин цієї суми, водночас закликавши інших західних партнерів нарощувати допомогу.

За інформацією джерел видання, ознайомлених із задумом, Єврокомісія подасть країнам-членам пропозицію щодо залучення цих коштів у середу, 18 листопада. Схема фінансування повторюватиме ту, що застосовувалася торік для організації кредиту Україні у 90 мільярдів євро.

Ці минулорічні кошти планувалися для закриття фінансових потреб України цього і наступного року. Але через зростання інтенсивності російських ударів і масштабів руйнувань фінансова прогалина країни збільшилася.

Чехія, Словаччина та Угорщина раніше добилися для себе звільнення від виплати відсотків за кредитом у 90 мільярдів євро. Новий транш приблизно у 45 мільярдів євро потребуватиме згоди всіх 27 членів Євросоюзу. При цьому зазначені три країни, а також Болгарія, вже повідомили, що не долучатимуться до подальшого фінансування України.

Через таку позицію канцлер Німеччини Фрідріх Мерц минулого тижня заявив, що Берлін не підтримає новий семирічний бюджет ЄС на 2028–2034 роки, якщо не всі країни Союзу візьмуть участь у фінансуванні України наступного року і надалі.

Німеччина залишається найбільшим чистим платником у бюджет ЄС і найбільшим двостороннім донором України серед європейських держав. Водночас усі чотири країни, які домагаються звільнення від участі у фінансуванні України, є чистими отримувачами коштів з бюджету Євросоюзу.

Після заяви Мерца питання фінансування Києва та затвердження нового спільного бюджету ЄС фактично опинилися в одній зв'язці.

Лідери Євросоюзу планують розглянути обидва питання на саміті в Брюсселі 26–27 листопада, прагнучи ухвалити рішення до завершення року.

Як пояснюють джерела, таке поєднання має убезпечити фінансування України від можливих блокувань з боку окремих країн у майбутньому. Держави, які залежать від грошей зі спільного бюджету, опиняться перед вибором: підтримати Київ або ризикувати втратою доступу до європейського фінансування.

У Берліні та Брюсселі висловлюють занепокоєння тим, що забезпечувати подальшу підтримку України ставатиме дедалі важче через наближення виборів у кількох країнах ЄС, зокрема в Іспанії, Франції, Італії та Польщі.

Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен, яка лідирує в опитуваннях перед квітневими президентськими виборами, уже заявила, що припинить підтримку України, якщо посяде місце Еммануеля Макрона.

Водночас окремі політики попереджають, що подібна стратегія тиску може дати протилежний результат, якщо країни сприймуть її як форму шантажу.

Домовленість про майбутнє фінансування України не може бути умовою для ухвалення наступного бюджету ЄС.

Андрей Бабіш, прем'єр-міністр Чехії, у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти

Фінансування Україні – головні новини

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пригрозив заблокувати бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки, якщо не всі країни-члени погодяться брати участь у фінансуванні України у 2027 році та в наступні роки. Він підкреслив, що у 2027 році Україна може зіткнутися з дефіцитом фінансування у 70 мільярдів євро. Крім того, канцлер Німеччини прагне, щоб рішення щодо фінансування України ухвалювалися кваліфікованою більшістю голосів, а не одноголосно.

Проти цієї умови одразу виступили чотири країни ЄС – Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив канцлера Німеччини у шантажі.