З 23 жовтня 2026 року набирає чинності основна частина Закону № 4833-IX про цифровізацію виконавчого провадження. Відтоді стягнення з банківських рахунків, рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг та з електронних гаманців боржників має йти через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП): виконавці й фінансові установи обмінюватимуться постановами та даними електронно, а не листами. Якщо невеликий борг (у 2026 році — до 86 470 грн) сплачено повністю, арешт з рахунків знімуть автоматично. Водночас правила «є борг — банк сам забрав гроші» закон не вводить: списати кошти можна лише у відкритому виконавчому провадженні на підставі виконавчого документа, наприклад рішення суду.
Правила нижче наведено станом на жовтень 2026 року.
Чому саме 23 жовтня
Закон ухвалено 7 квітня 2026 року, опубліковано в «Голосі України» 23 квітня. Він набирає чинності через шість місяців з дня опублікування. Частина норм діє вже з 24 квітня, зокрема вимога зазначати в позовах про стягнення грошей реквізити рахунку позивача (фізособа може натомість указати, що рахунку не має) та оновлений порядок оскарження дій виконавця.
Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, які відкривають платіжні рахунки, та емітенти електронних грошей мали шість місяців з дня опублікування, щоб підключитися до електронної взаємодії з виконавцями за порядком Мін’юсту, погодженим з НБУ. Поки установа не підключена, обмін інформацією йде на папері. Це частина ширшої цифровізації держави; інші зміни регулювання — у розділі Держава.
Що нового з 23 жовтня
- Стягнення через АСВП. Арешт і списання коштів з рахунків та електронних грошей з гаманців закон прямо пов’язує з електронною взаємодією виконавців і фінансових установ через АСВП. Правило однакове для банків, небанківських надавачів платіжних послуг і емітентів електронних грошей.
- Депозити. Вклад не захищає від стягнення. Після того як банк отримав постанову про арешт, строковий вклад не продовжують, а після завершення його строку виконавець не пізніше наступного робочого дня надсилає платіжну інструкцію. Банк перераховує потрібну суму, решту повертає вкладнику.
- Автоматичне зняття арешту після погашення невеликих боргів (докладніше нижче).
- Єдиний реєстр боржників. У ньому мають з’явитися реквізити рахунку виконавця для сплати боргу. До реєстру також внесуть боржників за провадженнями, відкритими до 5 січня 2017 року, які досі виконуються.
- Єдине житло. Поріг боргу, за якого на нього не звертають стягнення, зростає з 20 до 50 мінімальних зарплат (про винятки — нижче).
Коротко нововведення пояснює і роз’яснення Харківського міжрегіонального управління Мін’юсту.
Що діє і зараз
Частину правил, які часто подають як новинку, запровадив ще Закон № 2888-IX від 12 січня 2023 року. З 23 жовтня вони лише переходять у нову редакцію статей закону «Про виконавче провадження»:
- виявлені кошти й електронні гроші арештовують не пізніше наступного робочого дня, а арешт поширюється і на рахунки та гаманці, відкриті після постанови про арешт;
- рахунки й е-гаманці боржника виконавець перевіряє щонайменше раз на два тижні;
- якщо людина є в Єдиному реєстрі боржників, банк, небанківський надавач платіжних послуг чи емітент у день відкриття або закриття рахунку чи гаманця повідомляє виконавця, а той не пізніше наступного робочого дня має ухвалити рішення про арешт;
- електронні гроші з гаманця пред’являють до погашення, а отримані за них кошти зараховують на рахунок виконавця.
Коли арешт знімуть автоматично
Для проваджень, де сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат, діятиме нова стаття 39-1. Мінімальна зарплата на 1 січня 2026 року — 8647 грн (закон про Держбюджет-2026), тож цього року поріг становить 86 470 грн.
Щойно на рахунок виконавця надходить уся сума (борг, виконавчий збір, витрати провадження, штрафи, винагорода приватного виконавця), АСВП формує повідомлення про погашення заборгованості. Того ж дня його надсилають банку чи емітенту, і ті знімають арешт не пізніше наступного дня. Відомості про боржника одночасно виключають з Єдиного реєстру боржників. Для більших боргів арешт знімають постановою виконавця або за рішенням суду.
Які кошти й майно захищені
- Не можна арештовувати кошти на єдиному рахунку платника податків, на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ, на електронних рахунках платників акцизу, на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання (зокрема для компенсації за пошкоджене чи знищене житло) та на інших рахунках, які захищає закон. Таку постанову банк повертає без виконання в цій частині.
- Не арештовують кошти, призначені для завершення розрахунків за операціями карткою, здійсненими до того, як банк отримав постанову.
- Стаття 73 закону «Про виконавче провадження» забороняє стягнення з окремих виплат: одноразової допомоги при народженні дитини, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на поховання, вихідної допомоги тощо.
- Під час воєнного стану боржник може попросити виконавця визначити один поточний рахунок, з якого дозволено витрачати до двох мінімальних зарплат на місяць (17 294 грн у 2026 році) і сплачувати податки попри арешт. На цей час також припинено стягнення з пенсій і стипендій, крім аліментів, відшкодування шкоди здоров’ю чи життю внаслідок кримінального правопорушення та деяких інших випадків.
- З 23 жовтня єдине житло не продаватимуть, якщо борг не перевищує 50 мінімальних зарплат (432 350 грн у 2026 році); досі поріг становив 20 мінімальних зарплат. Захист не діє, якщо житло є предметом іпотеки чи застави, за якою стягують борг, або якщо стягують відшкодування шкоди від кримінального правопорушення, каліцтва чи смерті. Для військовослужбовців, які служать на території України, з травня 2026 року діє окремий захист єдиного житла незалежно від суми боргу (з тими самими винятками): на час воєнного стану і рік після нього, за заявою до виконавця.
Якщо ви ФОП
Окремого захисту для рахунків підприємця немає: за статтею 52 Цивільного кодексу ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім того, на яке стягнення не звертається. Тож нові правила охоплюють і поточний рахунок ФОП, і його е-гаманці. Не арештовують лише кошти на єдиному рахунку для сплати податків та інших захищених законом рахунках.
Як дізнатися про борг і провадження
- Єдиний реєстр боржників на сайті Мін’юсту — відкрита база з номером провадження та контактами виконавця; з 23 жовтня в ній мають бути й реквізити для сплати боргу.
- АСВП дає сторонам провадження доступ до його документів.
- Якщо у вас є електронний кабінет у ЄСІТС (наприклад, в «Електронному суді»), документи виконавчого провадження надходять туди — це правило діє з 24 квітня.
Що робити, якщо гроші заблокували помилково
- Знайдіть провадження в Єдиному реєстрі боржників і зв’яжіться з виконавцем, який наклав арешт.
- Якщо борг уже сплачено або арештовано захищені кошти, подайте виконавцю підтвердні документи.
- Рішення чи дії виконавця оскаржують до суду, який видав виконавчий документ; якщо виконується рішення іншого органу — до адміністративного суду. У цивільних справах скаргу подають протягом 10 днів з дня, коли ви дізналися або мали дізнатися про порушення (ст. 449 ЦПК).
Часті питання
Чи може банк з 23 жовтня сам списати гроші за простроченим кредитом?
Ні. Банк виконує лише постанови та платіжні інструкції виконавця у відкритому провадженні, а для провадження потрібен виконавчий документ, наприклад рішення суду. Відкривати провадження за виконавчими написами нотаріусів на нотаріально не посвідчених кредитних договорах закон забороняє.
Чи стосується закон електронних гаманців?
Так. Арештовувати електронні гроші й пред’являти їх до погашення виконавці могли й раніше. Тепер емітенти електронних грошей, як і банки, мають обмінюватися з виконавцями даними про гаманці боржника, постановами про арешт і списання через АСВП.


